GMKA
Підтримати

Колоректальний рак у молодому віці: сучасний рівень знань і перспективи майбутнього

Онкологія
Читати англійською

Епідеміологія та актуальні тенденції

Колоректальний рак (КРР) займає третє місце у світі за поширеністю і друге – за смертністю серед онкологічної патології.[1] Захворюваність на КРР в різних географічних регіонах дуже різна, при цьому в Новій Зеландії зафіксовано найвищий рівень захворюваності, а в Африці та Південно-Центральній Азії – найнижчий. Кілька факторів впливають на його поширення, як-от соціально-економічний статус, харчування, генетична схильність, вплив навколишнього середовища та скринінг [2].
Найчастіше КРР діагностують у літніх людей, його вважають злоякісним новоутворенням людей похилого віку – середній вік діагностики складає 66 років у чоловіків та 69 років у жінок [3].
Хоча захворюваність на КРР у країнах з високим рівнем доходу залишається стабільною або знизилася за останні кілька десятиліть, захворюваність на КРР у молодому віці (відомого як КРР з раннім початком) в усьому світі зростає[4]. У літературі термін КРР у молодому віці стосується осіб, у яких діагностовано захворювання у віці до 50 років. Цей конкретний віковий поріг не ґрунтується на патофізіологічних або біологічних факторах і не є чіткою віковою межею рекомендацій щодо скринінгу для осіб з середнім ризиком захворювання [5,6]. У США різке зростання поширеності КРР у ранньому віці фактично змінило середній вік діагностики КРР з 72 до 66 років [7].
Причини розвитку КРР у ранньому віці недостатньо вивчені. У даний час на КРР у молодому віці припадає приблизно 10% усіх нових діагнозів КРР[8]. Дослідження, у якому взяли участь пацієнти з семи країн з високим рівнем доходу, довело, що до 2030 року КРР у молодих людей становитиме 25% (рак прямої кишки) та 12% (рак товстої кишки) [9]. Chang та ін. повідомили, що за останні два десятиліття захворюваність на КРР зросла в кожній віковій групі від 20 до 54 років [10].
Беручи до уваги показник віку, захворюваність на КРР у молодому віці в США зросла з 7,9 до 12,9 випадків на 100000 осіб. Подібна тенденція до зростання захворюваності на КРР у молодому віці спостерігається в усьому світі, зокрема це стосується розвинених країн. Найбільше збільшення захворюваності спостерігалося серед неіспаномовних білих з причин, які залишаються невідомими [11,12]. КРР у молодому віці частіше має спадковий компонент, ніж у зрілому віці, однак більшість випадків (понад 80%) не мають мутацій зародкової лінії, [13] а велика частина пацієнтів мають спорадичний КРР, причина виникнення якого досі невідома.

Фактори ризику

Численні дослідження в літературі вивчали потенційні фактори ризику КРР у молодому віці, зосереджуючись на відомих спадкових та екологічних факторах, які пов’язані із загальним ризиком КРР. Деякі із цих факторів ризику включають генетичні варіанти, що сприяють розвитку ракових синдромів, як-от синдром Лінча та сімейний аденоматозний поліпоз, сімейний анамнез КРР, запальні захворювання кишечника, споживання обробленого м’яса та вживання алкоголю. І навпаки, дієти з високим вмістом овочів і фруктів, застосування аспірину, підвищене споживання фолієвої кислоти, вітаміну С, вітаміну Е, вітаміну D та фізична активність знижують ризик виникнення КРР [2,14].
Первинні дослідження вказують на зв’язок між деякими факторами ризику – способом харчування та способом життя, а також на збільшення захворюваності на рак товстої кишки у молодому віці. Упродовж останніх кількох десятиліть енергетичний дисбаланс, малорухливий спосіб життя та надмірне споживання калорій в молодому віці спричинили вибух розвитку ожиріння, яке поширюється паралельно зі зростанням захворюваності на рак товстої кишки: дослідження все частіше підтверджують тісний зв’язок між ожирінням і раком товстої кишки в молодому віці [15,16].
Вважається, що основний механізм, пов’язаний з ожирінням, дисрегуляція концентрацій адипонектину та лептину, призводить до енергетичного дисбалансу та сприяє прогресуванню пухлини і рецидиву КРР [17]. Увагу привернув той факт, що кілька харчових звичок пов’язані з розвитком КРР у ранньому віці. У проспективному когортному дослідженні Nurses’ Health Study II наголошено на підвищеному ризику розвитку колоректальних аденом високого ризику в молодому віці при збільшенні споживання висококалорійної дієти західного зразка [18].
У цьому ж дослідженні вказано на ризик збільшення КРР у молодих дорослих жінок, які вживали дві або більше порції підсолоджених напоїв на день. Окрім того, в цьому ж дослідженні вивчався вплив малорухливого способу життя, який напряму пов’язаний з підвищеним ризиком КРР у молодому віці [16].
Нещодавнє дослідження, яке проспективно оцінювало зв’язок між загальним споживанням вітаміну D і ризиком КРР у молодому віці, довело, що більш високе загальне споживання вітаміну D було суттєво пов’язане зі зниженим ризиком КРР у ранньому віці [19]. Соціально-економічні фактори, як-от расова/етнічна належність, рівень доходу, освіта та місце проживання (міське чи сільське) також визнані факторами, пов’язанами із загальною поширеністю та смертністю від раку товстої кишки [20]. Незважаючи на те, що афроамериканці мають вищі показники смертності від КРР, ніж білі, зростання захворюваності на КРР у молодому віці є найстрімкішим в популяції білих неіспаномовних осіб [12].
Вплив вищезазначених соціально-економічних факторів у ранньому віці, ймовірно, сприяє патогенезу раку товстої кишки [15]. Сучасна література вказує на зв’язок між впливом дії різноманітних дієтичних, хімічних та навколишніх факторів з епігенетичними та генетичними змінами [21]. Фактори ризику в ранньому віці, включаючи іонізуюче випромінювання, високий ІМТ (індекс маси тіла), відсутність фізичної активності, паління, пестициди та бензол, пов’язані з нижчими рівнями метилювання довгих диспергованих нуклеотидних елементів-1 (LINE-1), впливають на розвиток КРР у молодому віці [22].
Кілька досліджень вивчали вплив дитячого харчування та його зв’язок з підвищеним ризиком розвитку КРР. І навпаки, обмеження калорійності їжі в дитинстві та підлітковому віці пов’язане з меншою частотою КРР [23–25]. Необхідно провести подальші масштабніші проспективні дослідження від підліткового до дорослого віку, щоб переконатися, чи дійсно сприяють ці фактори розвитку КРР у молодому віці [26].
Мікробіота кишечника є ще одним фактором, який потенційно сприяє збільшенню випадків КРР у молодому віці. Взаємодія між мікробіомом кишечника та імунною системою пацієнта впливає на протипухлинну імунну відповідь, що може призвести до вироблення цитокінів [27]. Мікробіота кишечника може посилити прозапальне середовище, що в підсумку збільшить ризик розвитку КРР [28,29].
Окрім того, прямі ефекти метаболітів та факторів вірулентності, пов’язаних з мікроорганізмами, можуть потенційно призвести до розвитку КРР у молодому віці.
У відібраних за віком та регіоном пацієнтів Ghosh та співавтори повідомляють про зменшення бактеріальної різноманітності мікрофлори при раку товстої кишки та вказують на те, що Firmicutes, Bacteroidetes, ентеротоксичний Bacteroides fragilis та анаеробний мікроорганізм Fusobacterium nucleatum з ротової порожнини найчастіше зустрічаються у людей, хворих на рак товстої кишки [30]. Jin та інші нещодавно повідомили про збільшення кількості Fusobacterium spp у кишковій мікробіоті пацієнтів із КРР у ранньому віці [31].
Інше дослідження, у якому взяли участь 1069 пацієнтів із раком товстої кишки, констатує наступний факт: у пацієнтів, пухлини у яких містили високі рівні Fusobacterium nucleatum, показник смертності становив 1,58 (95% CI 1,04-2,39) у порівнянні з тими пацієнтами, у котрих F. Nucleatum не було виявлено [32]. Також різні дослідження на тваринах підтверджують потенційний зв’язок токсинів, що продукуються цими мікроорганізмами, із розвитком раку товстої кишки [33,34].
Зокрема, колібактин, генотоксин, який може приєднуватися до ДНК і індукувати дволанцюгові розриви ДНК, виробляється деякими штамами Escherichia coli. Ці бактеріальні токсини привернули увагу через свою здатність сприяти колоректальному канцерогенезу на тваринних моделях.
Нещодавнє дослідження описало чітку мутаційну ознаку, пов’язану з колібактином, з КРР у людини, що є прямим результатом минулого контакту з бактеріями, які містять ділянку патогенності pks, що продукує колібактин [35].

Клінічні та патогістологічні особливості

Загалом частота виникнення КРР у молодому віці вища серед чоловіків, ніж серед жінок, хоча відносний ризик розвитку КРР однаковий. КРР у пацієнтів молодого віку найчастіше виявляють у прямій кишці, рідше – у дистальному та проксимальному відділах товстої кишки [36].
До 70% КРР, що розпочався у молодому віці, уражає лівий відділ товстої кишки та супроводжується більш агресивною гістопатологією [37].
У пацієнтів з раннім початком КРР на момент встановлення діагнозу виявляють більш прогресивну стадію TNM [38,39]. Це відкриття, ймовірно, пов’язане з агресивнішою природою пухлини та пізнім виявленням захворювання. Попередні дослідження довели, що у пацієнтів з раннім початком КРР наявні більший час до встановлення діагнозу (7-9 місяців) і більша тривалість симптомів порівняно з більш зрілими пацієнтами [40].
Серед молодих пацієнтів низька поінформованість про КРР і відсутність скринінгу сприяють запізнілому встановленню діагнозу. Окрім того, молодші пацієнти більше схильні недооцінювати свої симптоми [41]. Найпоширенішими симптомами серед пацієнтів із КРР у молодому віці є ректальна кровотеча (41%), біль у животі та здуття живота (37%), зміна характеру випорожнень (23%) та втрата ваги (7%) [37].
КРР у молодому віці асоціюється із поганою диференціацією пухлини та утворенням персневидних клітин, особливо у пацієнтів віком до 40 років [42].
Гістологія з персневидними клітинами спостерігалася у 2-13% випадків КРР на ранніх стадіях порівняно з 1,0-1,6% випадків у пацієнтів з пізнішим початком захворювання. Майже 30% персневидних клітин в гістологічному зразку КРР на ранніх стадіях погано диференціювалися [39].

Геноміка

КРР на ранніх стадіях є патологічно, генетично та молекулярно гетерогенним захворюванням, яке може піддаватися впливу ендогенних та екзогенних факторів [43,44]. Попередні дослідження довели чіткі генетичні та епігенетичні зміни у пацієнтів з КРР у ранньому віці [45].
Наприклад, КРР у молодому віці менше ймовірності, що матиме мутації BRAF c.1799T>A (p.V600E), і більше ймовірності, що матиме відсутність метилювання та хромосомну нестабільність порівняно з КРР у старшому віці. Майже 30% пацієнтів з КРР у молодому віці мають сімейну історію КРР [46].
Популяційні дані свідчать про 3-5% загальну поширеність спадкового КРР [47], але цей показник є вищим на приблизно 20% серед пацієнтів із раннім КРР через наявний синдром Лінча.[48]
Розповсюдженість пухлин зі збільшеним рівнем мікросателітної нестабільності (MSI-microsatellite instability) була вищою у пацієнтів з КРР у ранньому віці порівняно зі старшими пацієнтами (10-30% порівняно з 15%) [44,48]. Увсіх клінічних настановах рекомендовано тестування всіх вперше діагностованих випадків КРР на гени репарації хибно спарених нуклеотидів (mismatch repair, MMR) та мікросателітну нестабільність (MSI) [49].
Інший добре відомий сімейний спадковий онкологічний синдром (сімейний аденоматозний поліпоз (САП)) є аутосомно-домінантною хворобою, спричиненою мутаціями в гені аденоматозного поліпозу кишки (Adenomatous Polyposis Coli, APC). Дослідження за участю пацієнтів із поширеним КРР доводить вищу поширеність мутацій APC і KRAS у групі КРР з раннім початком, та високим MSI порівняно з КРР із пізнім початком [45]. Інше дослідження повідомляє про меншу кількість мутацій сигнального шляху V600E та мітоген-активованої протеїнкінази (mitogen-activated protein kinase, MAPK) [50].
Велике дослідження Cercek et al. не виявило статистично значущої різниці на рівні генів або шляхів після мультиваріативного коригування відносно сторони розташування пухлини (права чи ліва сторона товстої кишки) [37]. Щодо епігенетичних змін у молодих пацієнтів з КРР спостерігається гіпометилювання пухлинної лінії-1 (LINE-1) та, навпаки, наявні фенотипи із високим метилюванням ділянки CpG (CpG island methylator phenotype, CIMP) – обидва варіанти зазвичай асоціюються з гіршою виживаністю пацієнтів із КРР. [22,51]
Необхідні подальші дослідження, щоб адекватно оцінити роль цих генетичних/епігенетичних змін, їхню взаємодію з навколишнім середовищем в етіології КРР у молодому віці.

Лікування та прогноз

Згідно зі звітом Американського онкологічного товариства «Факти і цифри колоректального раку 2020-22», у США майже 37% хворих на КРР мають ранню стадію захворювання, 35% – локально-регіонарну і 21% – метастатичну. Прогноз різко погіршується відповідно до прогресування хвороби. 5-річна виживаність становить приблизно 14% для хірургічно неоперабельних метастатичних захворювань, тоді як очікувана виживаність на ранніх стадіях захворювання становить 90%.
На даний час суперечливі дані щодо покращення виживаності пацієнтів із КРР у молодому віці порівняно з пацієнтами з КРР у старшому віці. Багато досліджень свідчать про кращий прогноз, проте значний їх відсоток стверджує протилежне: аналогічний або гірший прогноз [38,52–56].
Унікальні клінічні, генетичні та епігенетичні особливості, які відрізняють КРР у ранньому віці від КРР із пізнім початком, потенційно можуть вплинути на показники виживання [6,57]. Однак велике клінічне дослідження за участю 2326 пацієнтів з метастатичним КРР, не виявило суттєвої різниці у виживаності між молодим та пізнім КРР, незважаючи на те, що пацієнтів з раннім початком захворювання лікували з вищою інтенсивністю, вони мали меншу кількість побічних ефектів порівняно з пацієнтами старшого віку [58].
Рекомендації щодо ад’ювантного лікування наразі не відрізняються для пацієнтів з КРР у молодому чи старшому віці. Проте дослідження Міжнародної оцінки тривалості ад’ювантної хіміотерапії (IDEA) продемонструвало значно вищу частоту рецидивів і гірші результати серед пацієнтів із раннім початком КРР із хворобою III стадії високого ризику (T4 та/або N2) порівняно зі старшими пацієнтами [59].
Рекомендації щодо лікування також наразі не відрізняються для пацієнтів із КРР у молодому віці та пацієнтів із КРР у літньому віці з метастатичним захворюванням. Тестування біомаркерів відіграє вирішальну роль у підборі терапії та має проводитись як частина стандартного лікування для всіх пацієнтів, причому найважливішими геномними змінами, які впливають на рішення щодо лікування, є статус MSI, мутації KRAS та NRAS, ампліфікація HER2, мутації V600E та NTRK злиття. Оскільки пацієнти з КРР у ранньому віці часто мають лівосторонні первинні пухлини та менше мутацій RAS, терапію анти-EGFR можна частіше застосовувати як першу лінію лікування у молодих пацієнтів. [45].
КРР з MSI-H також частіше зустрічається серед пацієнтів із КРР у молодому віці, тому такі пацієнти із метастазами можуть отримувати інгібітори імунної контрольної точки частіше, ніж пацієнти з КРР старшого віку [60]. Кращі прогностичні характеристики та біомаркери для адаптації лікування КРР у ранньому віці є новою галуззю досліджень, яка активно вивчається.
Хоча в даний час немає різниці в стандартній парадигмі лікування для пацієнтів молодого віку та пацієнтів старшого віку, більш агресивне лікування використовується для молодих пацієнтів [38,55,61,62]. Однак дослідження виявили, що ці агресивні стратегії лікування, як-от комбінована хіміотерапія, променева терапія та хірургічне втручання, не дають додаткової користі щодо виживаності в цій групі.
Незважаючи на те, що медикаментозне лікування не відрізняється у пацієнтів молодшого віку від пацієнтів старшого віку, деякі проблеми, з якими стикаються молоді пацієнти з таким діагнозом, дуже відрізняються від проблем літніх пацієнтів. Наприклад, збереження фертильності часто є першочерговою проблемою та пріоритетом для молодих людей, тому перед початком лікування слід провести консультацію.
Рівень психосоціального дистресу також часто вищий серед молодшого дорослого населення, через що лікарі повинні надати ресурси для соціальної підтримки, консультування щодо освіти та кар’єри, фінансового забезпечення, духовних та екзистенціальних проблем, а також фізичного та психічного благополуччя. Як правило, пацієнти із раннім початком хвороби мають пізні стадії захворювання, навчання щодо паліативної допомоги також є надзвичайно важливим. Тому для пацієнтів із КРР у ранньому віці надважливим є спільне прийняття рішень, яке може зіграти вирішальну подальшу роль у житті кожного з них.

Скринінг і профілактика

З огляду на несприятливий прогноз щодо пацієнтів з молодим початком КРР, запобігання розвитку раку є надзвичайно важливим, особливо з огляду на високу очікувану в цій групі пацієнтів тривалість життя. По-перше, модифікація способу життя та уникнення відомих факторів ризику є одними з найефективніших методів профілактики. Навчання правильному способу життя слід розпочинати в ранньому дитинстві, враховуючи, що вплив раннього періоду життя є основним фактором ризику КРР у ранньому віці. Окрім того, пацієнтам із високим статусом MSI слід рекомендувати секвенування гена MMR зародкової лінії для виявлення синдрому Лінча [63].
Як відомо, скринінг знижує захворюваність і смертність від КРР [64]. Методи скринінгу та рекомендований вік для проведення скринінгу відрізняються в різних країнах світу. Через нещодавнє збільшення КРР у молодому віці численні дослідження із моделюванням прогнозують більшу тривалість життя при зниженні віку скринінгу до 45 років [65,66]. Тому у 2018 році Американське товариство раку знизило рекомендований вік для початку проведення скринінгу на КРР з 50 до 45 років.
Численні професійні товариства, зокрема Робоча група з питань превентивних послуг США, також оновили свої рекомендації щодо скринінгу КРР у пацієнтів із середнім ризиком, починаючи з 45 років [66–69]. Більшість американських настанов рекомендують проводити скринінг у віці від 45 до 75 років, а для людей 75 років і старше – рішення приймається індивідуально. Переважна більшість міжнародних настанов, включаючи Європейську робочу групу з питань скринінгу та Азіатсько-Тихоокеанську робочу групу, все ще рекомендують проводити скринінг у віці від 50 до 75 років [70,71].
Хоча найбільш інвазивний метод – колоноскопія (кожні 10 років) – залишається золотим стандартом скринінгу КРР, для пацієнтів середнього ризику існує безліч альтернативних методів скринінгу, включаючи гнучку сигмоїдоскопію (кожні 5 років), аналіз калу на приховану кров (щороку), імунохімічний аналіз калу (FIT; кожні 1-2 роки) або багатоцільовий аналіз ДНК калу (кожні 1-3 роки) [69,72].
У більшості країн за межами США основним методом скринінгу є аналіз калу. Для вибору оптимального методу скринінгу рекомендується індивідуальний підхід щодо спільного прийняття рішень.
Зрештою, хоча зниження віку скринінгу до 45 років, ймовірно, дозволить виявити більше випадків раку на ранніх стадіях у молодих людей і видалити передракові поліпи, ця нова настанова не поширюватиметься на зростаючу кількість пацієнтів, у яких діагноз КРР ставлять у віці 20, 30 і на початку 40 років. Отже, існує нагальна потреба у проведенні досліджень щодо кращого розуміння основної етіології КРР у молодому віці, щоб можна було точно ідентифікувати молодих людей з групи високого ризику та скерувати їх на ранній скринінг.

Висновок і майбутні очікування

Насамкінець зазначимо, що захворюваність на КРР у молодому віці зростає в усьому світі, а основні причини залишаються невідомими. Припускають, що до 2030 року частота КРР у ранньому віці подвоїться. Ця тенденція до зростання захворюваності, ймовірно, пов’язана зі зміною факторів навколишнього середовища, але точна етіологія такого зростання невизначена.
До сьогодні немає затвердженої єдиної стратегії лікування або скринінгу для пацієнтів з КРР у ранньому віці. Поява ж захворювання на пізній стадії та пізня його діагностика підкреслюють необхідність підвищення обізнаності про КРР у ранньому віці.
Навчання пацієнтів і лікарів має ключове значення для поінформованості про симптоми, проведення раннього скринінгу та підвищенні дотримання вказівок щодо нього. Ретельне індивідуальне обговорення має важливе значення для отримання детальних даних про сімейний анамнез та персоналізовані фактори ризику з метою впровадження більш адаптованих профілактичних стратегій. Щодо збільшення виявлення спадкових онкологічних синдромів – усім пацієнтам з КРР у ранньому віці рекомендовано генетичне тестування зародкової лінії.
З метою визначення біологічних та епідеміологічних факторів ризику КРР у ранньому віці, розробки нових стратегій профілактики, раннього виявлення та лікування КРР існує велика потреба у широкомасштабних етіологічних дослідженнях. Для заохочення здорового харчування та здорового способу життя, зниження рівня ожиріння та підвищення фізичної активності необхідні ініціативи громадського здоров’я. Окрім того, існує величезна потреба щодо виявлення факторів впливу на ранніх етапах життя з метою застосування тактики первинної профілактики на початковій стадії. Поточні великі проспективні когорти та міжнародні консорціуми можуть слугувати інструментами для досягнення цих дослідницьких пріоритетів.

Джерела

  1. Bray F, Ferlay J, Soerjomataram I, Siegel RL, Torre LA, Jemal A. Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin. 2018;68(6):394-424. doi:https://doi.org/10.3322/caac.21492
  2. Keum N, Giovannucci E. Global burden of colorectal cancer: emerging trends, risk factors and prevention strategies. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2019;16(12):713-732. doi:10.1038/s41575-019-0189-8
  3. Howlader N, Noone AM, Krapcho M, Miller D, Brest A, Yu M, Ruhl J, Tatalovich Z, Mariotto A, Lewis DR, Chen HS, Feuer EJ CK (eds). SEER Cancer Statistics Review, 1975-2016, National Cancer Institute. Bethesda, MD, https://seer.cancer.gov/csr/1975_2016/, based on November 2018 SEER data submission, posted to the SEER web site, April 2019.
  4. Vuik FER, Nieuwenburg SA V, Bardou M, et al. Increasing incidence of colorectal cancer in young adults in Europe over the last 25 years. Gut. 2019;68(10):1820 LP – 1826. doi:10.1136/gutjnl-2018-317592
  5. Burt RW, Barthel JS, Dunn KB, et al. Colorectal Cancer Screening. J Natl Compr Cancer Netw J Natl Compr Canc Netw. 2010;8(1):8-61. doi:10.6004/jnccn.2010.0003
  6. Hofseth LJ, Hebert JR, Chanda A, et al. Early-onset colorectal cancer: initial clues and current views. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2020;17(6):352-364. doi:10.1038/s41575-019-0253-4
  7. Siegel RL, Miller KD, Goding Sauer A, et al. Colorectal cancer statistics, 2020. CA Cancer J Clin. 2020;70(3):145-164. doi:https://doi.org/10.3322/caac.21601
  8. Collaborative R. Characteristics of Early-Onset vs Late-Onset Colorectal Cancer: A Review. JAMA Surg. 2021;156(9):865-874. doi:10.1001/jamasurg.2021.2380
  9. Araghi M, Soerjomataram I, Bardot A, et al. Changes in colorectal cancer incidence in seven high-income countries: a population-based study. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2019;4(7):511-518. doi:10.1016/S2468-1253(19)30147-5
  10. Chang SH, Patel N, Du M, Liang PS. Trends in Early-onset vs Late-onset Colorectal Cancer Incidence by Race/Ethnicity in the United States Cancer Statistics Database. Clin Gastroenterol Hepatol. 2022;20(6):e1365-e1377. doi:10.1016/j.cgh.2021.07.035
  11. Siegel RL, Torre LA, Soerjomataram I, et al. Global patterns and trends in colorectal cancer incidence in young adults. Gut. 2019;68(12):2179-2185. doi:10.1136/gutjnl-2019-319511
  12. Murphy CC, Wallace K, Sandler RS, Baron JA. Racial Disparities in Incidence of Young-Onset Colorectal Cancer and Patient Survival. Gastroenterology. 2019;156(4):958-965. doi:10.1053/j.gastro.2018.11.060
  13. Patel SG, Karlitz JJ, Yen T, Lieu CH, Boland CR. The rising tide of early-onset colorectal cancer: a comprehensive review of epidemiology, clinical features, biology, risk factors, prevention, and early detection. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2022;7(3):262-274. doi:10.1016/S2468-1253(21)00426-X
  14. Rosato V, Bosetti C, Levi F, et al. Risk factors for young-onset colorectal cancer. Cancer Causes Control. 2013;24(2):335-341. doi:10.1007/s10552-012-0119-3
  15. Liu P-H, Wu K, Ng K, et al. Association of Obesity With Risk of Early-Onset Colorectal Cancer Among Women. JAMA Oncol. 2019;5(1):37-44. doi:10.1001/jamaoncol.2018.4280
  16. Nguyen LH, Liu P-H, Zheng X, et al. Sedentary Behaviors, TV Viewing Time, and Risk of Young-Onset Colorectal Cancer. JNCI Cancer Spectr. 2018;2(4):pky073. doi:10.1093/jncics/pky073
  17. Park J, Morley TS, Kim M, Clegg DJ, Scherer PE. Obesity and cancer—mechanisms underlying tumour progression and recurrence. Nat Rev Endocrinol. 2014;10(8):455-465. doi:10.1038/nrendo.2014.94
  18. Zheng X, Hur J, Nguyen LH, et al. Comprehensive Assessment of Diet Quality and Risk of Precursors of Early-Onset Colorectal Cancer. JNCI J Natl Cancer Inst. 2021;113(5):543-552. doi:10.1093/jnci/djaa164
  19. Kim H, Lipsyc-Sharf M, Zong X, et al. Total Vitamin D Intake and Risks of Early-Onset Colorectal Cancer and Precursors. Gastroenterology. 2021;161(4):1208-1217.e9. doi:10.1053/j.gastro.2021.07.002
  20. Liang PS, Mayer JD, Wakefield J, Ko CW. Temporal Trends in Geographic and Sociodemographic Disparities in Colorectal Cancer Among Medicare Patients, 1973-2010. J Rural Heal. 2017;33(4):361-370. doi:https://doi.org/10.1111/jrh.12209
  21. Poon SL, McPherson JR, Tan P, Teh BT, Rozen SG. Mutation signatures of carcinogen exposure: genome-wide detection and new opportunities for cancer prevention. Genome Med. 2014;6(3):24. doi:10.1186/gm541
  22. Antelo M, Balaguer F, Shia J, et al. A High Degree of LINE-1 Hypomethylation Is a Unique Feature of Early-Onset Colorectal Cancer. PLoS One. 2012;7(9):e45357. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0045357
  23. Ruder EH, Thiébaut ACM, Thompson FE, et al. Adolescent and mid-life diet: risk of colorectal cancer in the NIH-AARP Diet and Health Study. Am J Clin Nutr. 2011;94(6):1607-1619. doi:10.3945/ajcn.111.020701
  24. van der Pols JC, Bain C, Gunnell D, Davey Smith G, Frobisher C, Martin RM. Childhood dairy intake and adult cancer risk: 65-y follow-up of the Boyd Orr cohort. Am J Clin Nutr. 2007;86(6):1722-1729. doi:10.1093/ajcn/86.5.1722
  25. Bjørge T, Engeland A, Tverdal A, Smith GD. Body Mass Index in Adolescence in Relation to Cause-specific Mortality: A Follow-up of 230,000 Norwegian Adolescents. Am J Epidemiol. 2008;168(1):30-37. doi:10.1093/aje/kwn096
  26. Hughes LAE, van den Brandt PA, Goldbohm RA, et al. Childhood and adolescent energy restriction and subsequent colorectal cancer risk: results from the Netherlands Cohort Study. Int J Epidemiol. 2010;39(5):1333-1344. doi:10.1093/ije/dyq062
  27. Garrett WS. The gut microbiota and colon cancer. Science (80- ). 2019;364(6446):1133-1135. doi:10.1126/science.aaw2367
  28. Carvalho FA, Koren O, Goodrich JK, et al. Transient Inability to Manage Proteobacteria Promotes Chronic Gut Inflammation in TLR5-Deficient Mice. Cell Host Microbe. 2012;12(2):139-152. doi:10.1016/j.chom.2012.07.004
  29. Gronbach K, Flade I, Holst O, et al. Endotoxicity of Lipopolysaccharide as a Determinant of T-Cell−Mediated Colitis Induction in Mice. Gastroenterology. 2014;146(3):765-775. doi:10.1053/j.gastro.2013.11.033
  30. Ghosh TS, Das M, Jeffery IB, O’Toole PW. Adjusting for age improves identification of gut microbiome alterations in multiple diseases. Turnbaugh P, Garrett WS, Lozupone CA, Turnbaugh P, eds. Elife. 2020;9:e50240. doi:10.7554/eLife.50240
  31. Jin N, Mo X, Hoyd R, et al. Microbiome signature, global methylation and immune landscape in early onset colorectal cancer. J Clin Oncol. 2021;39(15_suppl):3519. doi:10.1200/JCO.2021.39.15_suppl.3519
  32. Mima K, Nishihara R, Qian ZR, et al. Fusobacterium nucleatum in colorectal carcinoma tissue and patient prognosis. Gut. 2016;65(12):1973-1980. doi:10.1136/gutjnl-2015-310101
  33. Wu S, Rhee K-J, Albesiano E, et al. A human colonic commensal promotes colon tumorigenesis via activation of T helper type 17 T cell responses. Nat Med. 2009;15(9):1016-1022. doi:10.1038/nm.2015
  34. Arthur JC, Perez-Chanona E, Mühlbauer M, et al. Intestinal Inflammation Targets Cancer-Inducing Activity of the Microbiota. Science (80- ). 2012;338(6103):120-123. doi:10.1126/science.1224820
  35. Pleguezuelos-Manzano C, Puschhof J, Rosendahl Huber A, et al. Mutational signature in colorectal cancer caused by genotoxic pks+ E. coli. Nature. 2020;580(7802):269-273. doi:10.1038/s41586-020-2080-8
  36. Archambault AN, Su Y-R, Jeon J, et al. Cumulative Burden of Colorectal Cancer–Associated Genetic Variants Is More Strongly Associated With Early-Onset vs Late-Onset Cancer. Gastroenterology. 2020;158(5):1274-1286.e12. doi:10.1053/j.gastro.2019.12.012
  37. Cercek A, Chatila WK, Yaeger R, et al. A Comprehensive Comparison of Early-Onset and Average-Onset Colorectal Cancers. JNCI J Natl Cancer Inst. 2021;113(12):1683-1692. doi:10.1093/jnci/djab124
  38. Kneuertz PJ, Chang GJ, Hu C-Y, et al. Overtreatment of Young Adults With Colon Cancer: More Intense Treatments With Unmatched Survival Gains. JAMA Surg. 2015;150(5):402-409. doi:10.1001/jamasurg.2014.3572
  39. Chen FW, Sundaram V, Chew TA, Ladabaum U. Advanced-Stage Colorectal Cancer in Persons Younger Than 50 Years Not Associated With Longer Duration of Symptoms or Time to Diagnosis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2017;15(5):728-737.e3. doi:10.1016/j.cgh.2016.10.038
  40. Dozois EJ, Boardman LA, Suwanthanma W, et al. Young-Onset Colorectal Cancer in Patients With No Known Genetic Predisposition: Can We Increase Early Recognition and Improve Outcome? Medicine (Baltimore). 2008;87(5). https://journals.lww.com/md-journal/Fulltext/2008/09000/Young_Onset_Colorectal_Cancer_in_Patients_With_No.3.aspx
  41. Siegel RL, Jakubowski CD, Fedewa SA, Davis A, Azad NS. Colorectal Cancer in the Young: Epidemiology, Prevention, Management. Am Soc Clin Oncol Educ B. 2020;(40):e75-e88. doi:10.1200/EDBK_279901
  42. Yeo H, Betel D, Abelson JS, Zheng XE, Yantiss R, Shah MA. Early-onset Colorectal Cancer is Distinct From Traditional Colorectal Cancer. Clin Colorectal Cancer. 2017;16(4):293-299.e6. doi:10.1016/j.clcc.2017.06.002
  43. Ogino S, Nowak JA, Hamada T, et al. Integrative analysis of exogenous, endogenous, tumour and immune factors for precision medicine. Gut. 2018;67(6):1168-1180. doi:10.1136/gutjnl-2017-315537
  44. Liang JT, Huang KC, Cheng AL, Jeng YM, Wu MS, Wang SM. Clinicopathological and molecular biological features of colorectal cancer in patients less than 40 years of age. Br J Surg. 2003;90(2):205-214. doi:10.1002/bjs.4015
  45. Lieu CH, Golemis EA, Serebriiskii IG, et al. Comprehensive Genomic Landscapes in Early and Later Onset Colorectal Cancer. Clin Cancer Res. 2019;25(19):5852-5858. doi:10.1158/1078-0432.CCR-19-0899
  46. Stoffel EM, Koeppe E, Everett J, et al. Germline Genetic Features of Young Individuals With Colorectal Cancer. Gastroenterology. 2018;154(4):897-905.e1. doi:10.1053/j.gastro.2017.11.004
  47. Win AK, Jenkins MA, Dowty JG, et al. Prevalence and Penetrance of Major Genes and Polygenes for Colorectal Cancer. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2017;26(3):404-412. doi:10.1158/1055-9965.EPI-16-0693
  48. Pearlman R, Frankel WL, Swanson B, et al. Prevalence and Spectrum of Germline Cancer Susceptibility Gene Mutations Among Patients With Early-Onset Colorectal Cancer. JAMA Oncol. 2017;3(4):464-471. doi:10.1001/jamaoncol.2016.5194
  49. Gupta S, Provenzale D, Llor X, et al. NCCN Guidelines Insights: Genetic/Familial High-Risk Assessment: Colorectal, Version 2.2019: Featured Updates to the NCCN Guidelines. J Natl Compr Cancer Netw J Natl Compr Canc Netw. 2019;17(9):1032-1041. doi:10.6004/jnccn.2019.0044
  50. Willauer AN, Liu Y, Pereira AAL, et al. Clinical and molecular characterization of early-onset colorectal cancer. Cancer. 2019;125(12):2002-2010. doi:https://doi.org/10.1002/cncr.31994
  51. Feinberg AP. The Key Role of Epigenetics in Human Disease Prevention and Mitigation. N Engl J Med. 2018;378(14):1323-1334. doi:10.1056/NEJMra1402513
  52. Lieu CH, Renfro LA, de Gramont A, et al. Association of Age With Survival in Patients With Metastatic Colorectal Cancer: Analysis From the ARCAD Clinical Trials Program. J Clin Oncol. 2014;32(27):2975-2982. doi:10.1200/JCO.2013.54.9329
  53. Sultan I, Rodriguez-Galindo C, El-Taani H, et al. Distinct features of colorectal cancer in children and adolescents. Cancer. 2010;116(3):758-765. doi:https://doi.org/10.1002/cncr.24777
  54. Kim TJ, Kim ER, Hong SN, Chang DK, Kim Y-H. Long-Term Outcome and Prognostic Factors of Sporadic Colorectal Cancer in Young Patients: A Large Institutional-Based Retrospective Study. Medicine (Baltimore). 2016;95(19). https://journals.lww.com/md-journal/Fulltext/2016/05100/Long_Term_Outcome_and_Prognostic_Factors_of.61.aspx
  55. Rodriguez L, Brennan K, Karim S, Nanji S, Patel S V, Booth CM. Disease Characteristics, Clinical Management, and Outcomes of Young Patients With Colon Cancer: A Population-based Study. Clin Colorectal Cancer. 2018;17(4):e651-e661. doi:10.1016/j.clcc.2018.06.007
  56. Schellerer VS, Merkel S, Schumann SC, et al. Despite aggressive histopathology survival is not impaired in young patients with colorectal cancer. Int J Colorectal Dis. 2012;27(1):71-79. doi:10.1007/s00384-011-1291-8
  57. Mauri G, Sartore-Bianchi A, Russo A-G, Marsoni S, Bardelli A, Siena S. Early-onset colorectal cancer in young individuals. Mol Oncol. 2019;13(2):109-131. doi:https://doi.org/10.1002/1878-0261.12417
  58. Lipsyc-Sharf M, Zhang S, Ou F-S, et al. Survival in Young-Onset Metastatic Colorectal Cancer: Findings From Cancer and Leukemia Group B (Alliance)/SWOG 80405. JNCI J Natl Cancer Inst. 2022;114(3):427-435. doi:10.1093/jnci/djab200
  59. Fontana E, Meyers J, Sobrero A, et al. Early-Onset Colorectal Adenocarcinoma in the IDEA Database: Treatment Adherence, Toxicities, and Outcomes With 3 and 6 Months of Adjuvant Fluoropyrimidine and Oxaliplatin. J Clin Oncol. 2021;39(36):4009-4019. doi:10.1200/JCO.21.02008
  60. André T, Shiu K-K, Kim TW, et al. Pembrolizumab in Microsatellite-Instability-High Advanced Colorectal Cancer. N Engl J Med. 2020;383(23):2207-2218. doi:10.1056/nejmoa2017699
  61. Manjelievskaia J, Brown D, McGlynn KA, Anderson W, Shriver CD, Zhu K. Chemotherapy Use and Survival Among Young and Middle-Aged Patients With Colon Cancer. JAMA Surg. 2017;152(5):452-459. doi:10.1001/jamasurg.2016.5050
  62. Hubbard J, Thomas DM, Yothers G, et al. Benefits and Adverse Events in Younger Versus Older Patients Receiving Adjuvant Chemotherapy for Colon Cancer: Findings From the Adjuvant Colon Cancer Endpoints Data Set. J Clin Oncol. 2012;30(19):2334-2339. doi:10.1200/JCO.2011.41.1975
  63. Valle L, Vilar E, Tavtigian S V, Stoffel EM. Genetic predisposition to colorectal cancer: syndromes, genes, classification of genetic variants and implications for precision medicine. J Pathol. 2019;247(5):574-588. doi:https://doi.org/10.1002/path.5229
  64. Levin TR, Corley DA, Jensen CD, et al. Effects of Organized Colorectal Cancer Screening on Cancer Incidence and Mortality in a Large Community-Based Population. Gastroenterology. 2018;155(5):1383-1391.e5. doi:10.1053/j.gastro.2018.07.017
  65. Anderson JC, Samadder JN. To Screen or Not to Screen Adults 45-49 Years of Age: That is the Question. Off J Am Coll Gastroenterol | ACG. 2018;113(12). https://journals.lww.com/ajg/Fulltext/2018/12000/To_Screen_or_Not_to_Screen_Adults_45_49_Years_of.9.aspx
  66. Wolf AMD, Fontham ETH, Church TR, et al. Colorectal cancer screening for average-risk adults: 2018 guideline update from the American Cancer Society. CA Cancer J Clin. 2018;68(4):250-281. doi:https://doi.org/10.3322/caac.21457
  67. Force USPST. Screening for Colorectal Cancer: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA. 2021;325(19):1965-1977. doi:10.1001/jama.2021.6238
  68. Provenzale D, Ness RM, Llor X, et al. NCCN Guidelines Insights: Colorectal Cancer Screening, Version 2.2020: Featured Updates to the NCCN Guidelines. J Natl Compr Cancer Netw J Natl Compr Canc Netw. 2020;18(10):1312-1320. doi:10.6004/jnccn.2020.0048
  69. Shaukat A, Kahi CJ, Burke CA, Rabeneck L, Sauer BG, Rex DK. ACG Clinical Guidelines: Colorectal Cancer Screening 2021. Off J Am Coll Gastroenterol | ACG. 2021;116(3). https://journals.lww.com/ajg/Fulltext/2021/03000/ACG_Clinical_Guidelines__Colorectal_Cancer.14.aspx
  70. null; von Karsa  J.; Segnan, N.; Atkin, W.; Halloran, S.; Lansdorp-Vogelaar, I.; Malila, N.; Minozzi, S.; Moss, S.; Quirke, P.; Steele, R. J.; Vieth, M.; Aabakken, L.; Altenhofen, L.; Ancelle-Park, R.; Antoljak, N.; Anttila, A.; Armaroli, P.; Arrossi, S.; L. P. European guidelines for quality assurance in colorectal cancer screening and diagnosis: Overview and introduction to the full Supplement publication. Endoscopy. 2013;45(01):51-59. doi:10.1055/s-0032-1325997
  71. Sung JJY, Ng SC, Chan FKL, et al. An updated Asia Pacific Consensus Recommendations on colorectal cancer screening. Gut. 2015;64(1):121-132. doi:10.1136/gutjnl-2013-306503
  72. Hepatology TLG & USPSTF recommends expansion of colorectal cancer screening. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2021;6(1):1. doi:10.1016/S2468-1253(20)30361-7
Колоректальний рак у молодому віці: сучасний рівень знань і перспективи майбутнього Пухлини нижніх відділів шлунково-кишкового тракту - GMKA - Global Medical Knowledge Alliance