Хірургія раку прямої кишки: які операції можуть призначити

Коли йдеться про рак нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, його іноді називають колоректальним раком або раком кишківника. Ці терміни охоплюють рак ободової і прямої кишки, навіть якщо у конкретному випадку захворювання вражає лише одну з цих ділянок. 

У більшості випадків раку ободової та прямої кишки одним із ключових методів лікування є хірургічне втручання. Втім, операції при раку прямої кишки відрізняються від хірургії раку ободової кишки через особливості анатомічного розташування ураженої ділянки.

Пряма кишка безпосередньо переходить із сигмоподібної кишки й анатомічно складається з ампули прямої кишки; нижче розташований анальний канал. Її умовно поділяють на три вертикальні відділи — верхній, середній і нижній. Такий поділ використовується для визначення локалізації виявлених пухлин і планування можливих ділянок хірургічного втручання.

У випадках, коли просвіт кишківника заблокований і пасаж кишкового вмісту неможливий, необхідне термінове хірургічне втручання. Як і перед іншими операціями на нижніх відділах ШКТ, перед втручанням на прямій кишці потрібна підготовка кишківника — його очищення. Чистий, порожній кишківник необхідний лікарям для безпечного проведення операції, адже дозволяє знизити ризик інфекційних ускладнень.

Зазвичай кишечник очищують напередодні операції за допомогою спеціальної дієти або проносних засобів.

Тип хірургічного втручання при раку прямої кишки залежить від того, де саме розташована пухлина, наскільки вона велика і чи поширилася за межі прямої кишки. Лікарі визначають стадію раку за спеціальною класифікацією (TNM), а також враховують результати біопсії — дослідження клітин, взятих із пухлини.

Для точнішого планування операції вам можуть призначити МРТ прямої кишки. Це допоможе визначити, який тип операції буде найефективнішим для повного видалення пухлини та збереження здорових тканин.

У деяких випадках, щоб знищити всі ракові клітини, операцію поєднують з хіміотерапією або променевою терапією. Остаточне рішення приймається після вивчення тканин, видалених під час операції.

При раку на ранніх стадіях, коли пухлина є відносно невеликою, операцію з її видалення разом із частиною навколишньої тканини можна виконати за допомогою спеціальних хірургічних інструментів, введених безпосередньо через пряму кишку з боку заднього проходу. Це можливо лише в тому випадку, якщо пухлина розташована в нижньому відділі прямої кишки.

Для пухлин, розташованих у нижньому або середньому відділі прямої кишки, роблять невеликі розрізи на черевній стінці, в ділянці анального отвору та сфінктерів, щоб видалити уражену частину прямої кишки. Залишені здорові кінці потім з'єднують між собою (виконують анастомоз).

Низька передня резекція використовується для видалення раку, розташованого у верхньому відділі прямої кишки, через розрізи, зроблені на животі. Як і в більшості випадків видалення частини прямої кишки, залишені відділи з’єднуються із сигмоподібною кишкою.

При раку, розташованому у верхньому відділі прямої кишки, зазвичай застосовується трансанальна ендоскопічна хірургія або мікрохірургія. Такі пухлини можуть бути великими або важкодоступними через свою локалізацію, що ускладнює виконання локальної резекції. У таких випадках проводять втручання, подібне до поліпектомії: через задній прохід у пряму кишку вводять колоноскоп, через який спеціальними інструментами видаляють пухлину.

Тотальна мезоректальна ексцизія (висічення) є однією з найпоширеніших операцій на прямій кишці. Вона передбачає видалення не тільки пухлини та деяких навколишніх тканин, але й жирової тканини (мезоректуму), яка оточує пряму кишку. Кровоносні судини та лімфатичні вузли, які є в мезоректумі, можна дослідити на наявність метастазів раку.

У разі тяжчих форм раку прямої кишки може знадобитися повне її видалення через розрізи на черевній стінці. Після цього ободову кишку з’єднують із анальним каналом за допомогою процедури, яка називається колоанальний анастомоз. Після операції може знадобитися тимчасове виведення стоми, щоб дати органу час на відновлення.

Порівняно з операціями з видалення раку ободової кишки, хірургічне лікування раку прямої кишки вважається менш інвазивним, оскільки в більшості випадків потребує лише невеликого розрізу в черевній стінці. Водночас невдовзі може з’явитися можливість виконання таких операцій взагалі без жодних розрізів.

TAMIS (трансанальна малоінвазивна хірургія) — це метод роботизованої хірургії, при якому інструменти вводяться через спеціальний порт, розташований у задньому проході. Наразі процедура застосовується лише для невеликих пухлин прямої кишки на ранніх стадіях. Її важливою перевагою є те, що більшість пацієнтів не потребують подальшої госпіталізації та можуть повернутися додому того ж дня.