Гормональна терапія при раку молочної залози: як вона працює та кому підходить

Онкологія

Автори

Тетяна Павлішевська

Перекладач/-ка

Дарія Кізуб

Медична/-ий редактор/-ка

Червень 4, 2025

≈5 хв

Читати англійською

Якщо вам поставили діагноз раку молочної залози, позитивного за рецепторами гормонів — естрогену і/або прогестерону — це означає, що ці гормони можуть впливати на ріст пухлини. Ефективним варіантом лікування в таких випадках може бути терапія, яка блокує гормони. Зазвичай вона полягає в прийомі таблеток один раз на день.

Хоча такий метод може здаватися менш агресивним, ніж інші види лікування, ви все одно можете відчувати занепокоєння щодо можливих побічних ефектів. Саме тому важливо розуміти, як діє ця терапія та яку користь вона приносить. Отримавши більше інформації, ви почуватиметеся впевненіше і будете краще підготовлені до будь-яких труднощів, які можуть виникнути в процесі лікування.

Що таке гормональна терапія раку молочної залози?

Гормональна терапія (також відома як гормоноблокуюча або ендокринна терапія) — це тип лікування, який застосовується при певних формах раку молочної залози, зокрема при раку, позитивному за рецепторами гормонів.

На поверхні клітин молочної залози розташовані білки, відомі як рецептори гормонів. Вони зв’язуються з гормонами, такими як естроген і прогестерон, що циркулюють у крові. Це клітинам молочної залози рости та нормально функціонувати.

При раку молочної залози, позитивному за рецепторами гормонів, рецептори утворюються у надмірній кількості. Це підвищує здатність ракових клітин використовувати естроген і прогестерон для росту та поділу, що, у свою чергу, спричиняє їхнє неконтрольоване розмноження.

Наявність або відсутність цих надміру експресованих рецепторів визначає гормональний статус пухлини. Вони класифікуються так:

Позитивний лише за рецепторами естрогену (ER+, PR-): ракові клітини мають лише рецептори естрогену.
Позитивний лише за рецепторами прогестерону (ER-, PR+): клітини мають лише рецептори прогестерону. Цей варіант класифікується як рак, негативний за рецепторами гормонів, оскільки статус рецептора прогестерону не використовується як самостійний фактор для вибору лікування.
Позитивний за рецепторами естрогену та прогестерону (ER+, PR+): пухлинні клітини мають як естрогенові, так і прогестеронові рецептори.
Негативний за рецепторами гормонів (ER-, PR-): клітини не мають жодного з цих рецепторів, але можуть мати інші типи білкових рецепторів, наприклад HER2/neu, наявність яких впливає на вибір лікування.

Ракові клітини, що мають рецептори до естрогену, класифікуються як позитивні за рецепторами гормонів. У таких випадках терапія, що блокує гормони, може або зменшувати утворення естрогену та прогестерону, або запобігати зв’язуванню гормонів з рецепторами на поверхні ракових клітин. Це, в свою чергу, уповільнює або зупиняє ріст пухлини.

Гормоноблокуюча терапія є ефективною лише при раку молочної залози, позитивному за рецепторами гормонів, і, як правило, не застосовується при раку, негативному за рецепторами гормонів. Її можна використовувати як самостійний метод лікування, або як наступний етап після інших підходів, таких як хірургічне втручання чи променева терапія.

Види гормональної терапії раку молочної залози

Існує кілька типів гормоноблокуючої терапії. Деякі препарати блокують рецептори естрогену, а інші знижують рівень естрогену.

Селективні модулятори рецепторів естрогену

Селективні модулятори рецепторів естрогену (англ. selective estrogen receptor modulators, SERM) запобігають зв’язуванню естрогену з відповідними рецепторами на клітинах раку молочної залози. Ці препарати приєднуються до рецепторів, блокуючи їх, тому естроген більше не може зв’язуватися з білками на поверхні ракових клітин. Таким чином, SERM уповільнюють ріст і розмноження ракових клітин.

Хоча вони чинять антиестрогенну дію на клітини молочної залози, у тканинах, таких як матка та кістки, ці препарати можуть діяти як естроген. Тому деякі SERM, зокрема тамоксифен, зазвичай рекомендують пацієнткам із гормонпозитивним раком молочної залози, які перебувають у пременопаузі (тобто мають збережений менструальний цикл).

До поширених SERM належать:

тамоксифен (у формі таблеток);
ралоксифен (у формі таблеток).

Селективні інгібітори рецепторів естрогену

Селективні інгібітори (деструктори) рецепторів естрогену (англ. selective estrogen receptor degraders, SERD) діють, приєднуючись до рецепторів естрогену на клітинах раку молочної залози подібно до SERM, але зв’язуються з ними міцніше, що призводить до руйнування цих рецепторів.

Препарати групи SERD застосовуються виключно для лікування метастатичного раку молочної залози. Вони чинять антиестрогенну дію на весь організм.

До поширених SERD належать:

фулвестрант (у формі ін’єкцій);
еласцестрант (у формі таблеток).

Інгібітори ароматази

Інгібітори ароматази (англ. aromatase inhibitors, АІ) знижують вироблення естрогену в тканинах організму (крім яєчників), зокрема в жировій тканині. Ароматаза — це фермент, який міститься в різних органах, зокрема в молочних залозах, і відповідає за перетворення інших гормонів на естроген. АІ пригнічують дію ароматази, тим самим знижуючи рівень естрогену в організмі.

У жінок у пременопаузі основним джерелом естрогену є яєчники. Після настання менопаузи яєчники припиняють його виробляти, і ароматаза стає головним джерелом естрогену. Враховуючи це, АІ зазвичай рекомендують жінкам у постменопаузі для профілактики та лікування певних типів раку молочної залози.

Жінкам у пременопаузі АІ також можуть призначатися, але лише в поєднанні з препаратом, який блокує вироблення естрогену яєчниками — наприклад, лейпролідом.

До поширених АІ належать:

летрозол (у формі таблеток);
анастрозол (у формі таблеток);
акземестан (у формі таблеток).

Побічні ефекти гормональної терапії

Як і при будь-якому медикаментозному лікуванні, препарати гормональної терапії мають деякі потенційні побічні ефекти.

Вид терапії	Потенційні побічні ефекти
SERM	Симптоми менопаузи: припливи, нічна пітливість, втома, безсоння, сухість піхви, зниження лібідо, зміни настрою, проблеми з пам’яттю. Підвищений ризик утворення тромбів (загальний ризик становить менш як 1–3% у середньостатистичних випадках). Можливе збільшення ризику інфаркту або інсульту. Ймовірне підвищення ризику розвитку раку матки (менш як 1–3%; ризик знижується до норми протягом кількох років після припинення прийому препарату; зазвичай стосується жінок віком понад 50 років). Іноді можливі проблеми із зором, зокрема розвиток катаракти. Можливе зниження щільності кісткової тканини (втрата мінералізації) у жінок пременопаузального віку.
SERD	Симптоми менопаузи: припливи, нічна пітливість, втома, безсоння, скутість або біль у суглобах, сухість піхви, зниження лібідо, зміни настрою, проблеми з пам’яттю. Головний біль. Нудота. Втома. Втрата апетиту. Біль у м’язах, суглобах або кістках. Біль у місці ін’єкції.
АІ	Симптоми менопаузи: припливи, нічна пітливість, втома, безсоння, скутість або біль у суглобах, сухість піхви, зниження лібідо, зміни настрою, проблеми з пам’яттю. Можливий біль у м’язах і суглобах. Можливе прискорене стоншення кісткової тканини (зниження мінералізації), що в окремих випадках може призводити до остеопорозу. Можливе підвищення рівня холестерину в крові Рекомендовано приймати добавки кальцію та вітаміну D для полегшення кісткових симптомів і профілактики остеопорозу.

Хоча гормоноблокуюча, порівняно з хіміє- чи променевою терапією, не вимигає частого відвідування лікарні, важливо пам’ятати: вона також може спричиняти побічні ефекти, про які слід обов’язково повідомити свого лікаря. Якщо у вас з’явилися будь-які нові або незвичні симптоми, зверніться до спеціаліста, і він надасть вам відповідні рекомендації та підтримку.

Авторка: Vanessa Leong

Підготовлено NUS Global Asia Institute для використання GMKA. ourcancerstories.com