GMKA
Підтримати

Діагностика та лікування раку жовчного міхура

Онкологія
Читати англійською

Вступ

Рак жовчного міхура – рідкісне захворювання з поганим прогнозом. Загальна 5-річна виживаність становить 19%, і коливається від 65% для локалізованого раку, до 28% для регіонарного та менше 2% для віддаленого або метастатичного раку. У 2020 році в усьому світі приблизно у 115 949 людей було діагностовано рак жовчного міхура, а 84 695 із них померли від нього. Особливо висока захворюваність і смертність спостерігається в наступних країнах: Чилі, Японія, Північна Індія та серед корінного населення Південної, Центральної та Північної Америки. Захворюваність на рак жовчного міхура продовжує зростати, головним чином через збільшення факторів ризику та випадкових ракових захворювань, виявлених після холецистектомії.
Існує гіпотеза, що запалення слизової оболонки стінки жовчного міхура може призвести до дисплазії, а ця дисплазія зрештою призводить до карциноми. Таким чином, факторами ризику часто є ті, що пов’язані з хронічним запаленням. До них відносяться камені в жовчному міхурі, поліпи жовчного міхура, первинний склерозуючий холангіт, інфекції, такі як Salmonella Typhi, аномальне з’єднання панкреатобіліарної протокової системи та порцеляновий жовчний міхур. Генетичні зв’язки продовжують вивчатися, підтверджуючи генетичну схильність, сімейні компоненти та генетичні варіанти, зчеплені зі статтю. Екологічні ризики, пов’язані з конкретними професіями та впливом хімічних речовин, також можуть бути пов’язані з раком жовчного міхура, наприклад, робота з нафтою, а також ризиками, які зустрічаються при хімічній обробці, праці на текстильній та паперовій фабриках. Додаткові фактори ризику, такі як куріння сигарет і аутоімунні захворювання, можуть представляти потенціал для запалення слизової оболонки жовчного міхура та дисплазії.

Анатомія та гістологія

Жовчний міхур розташований у правому верхньому квадранті черевної порожнини, під печінкою (Зобр. 1А). Він має чотири унікальні анатомічні зони: дно, тіло/воронку, шийку та міхурову протоку (Зобр. 1B). Більшість випадків раку виникає в області дна (60%), тіла/воронки (30%), шийки та кістозної протоки (10%). Шари стінки жовчного міхура, важливі для встановлення стадії, включають епітелій, власну пластинку, м’язову оболонку, навколом’язову сполучну тканину та серозну оболонку (Зобр. 1C). Більше 80% випадків раку жовчного міхура є аденокарциномами.
Зобр. 1.
A) Жовчний міхур під печінкою, B) Анатомія жовчного міхура та жовчного дерева, C) Шари стінки жовчного міхура

Прояви та діагностика

Виявлення та діагностика раку жовчного міхура можуть бути складними, як правило, через неспецифічні симптоми, низьку клінічну підозру та відсутність надійного скринінгу. Як наслідок, у багатьох пацієнтів виявляють рак жовчного міхура під час обстеження або лікування жовчнокам’яної хвороби, холециститу або холедохолітіазу, при чому у 20% пацієнтів, патологію діагностують під час холецистектомії. Загальні симптоми включають біль у животі, нудоту та блювання, жовтяницю, втому, анорексію та втрату ваги. Конституційні симптоми, гепатомегалія, пальпаторне утворення в животі та асцит часто вказують на більш запущену стадію захворювання.
Ультразвукове дослідження часто є первинним діагностичним дослідженням, особливо якщо пацієнта обстежують на патології, пов’язані з жовчнокам’яною хворобою. Знахідки, які вказують на рак жовчного міхура, включають потовщення стінки або кальцифікацію (особливо якщо вона асиметрична), утворення, що виступає в просвіт міхура, фіксоване утворення в жовчному міхурі, втрату межі між жовчним міхуром і печінкою або інфільтрацію печінки. Потовщення стінки внаслідок холециститу та карциноми може виглядати схожим, особливо коли є запалення або сладж, що часто ускладнює диференціацію цієї етіології. Крім того, близько 23% поліпів більше 1 см в діаметрі являють собою інвазивний рак.
Пацієнтам із підозрілими ураженнями або випадково діагностованим раком жовчного міхура рекомендується візуалізація поперечного зрізу органу, включаючи КТ або МРТ/МРХПГ. Ці методи дозволяють точніше оцінити ураження та ступінь раку жовчного міхура. МРТ/МРХПГ має особливу силу у диференціації доброякісних захворювань від злоякісних, а також візуалізації інвазії печінки та жовчних проток, ураження судин і лімфатичних вузлів.
Ендоскопічне ультразвукове дослідження може бути корисним інструментом, зокрема для оцінки глибини пухлини в стінці жовчного міхура та для оцінки ураження лімфатичних вузлів у воротах печінки та навколопанкреатичних областях. Крім того, тонкоголкова біопсія під контролем УЗД є безпечним інструментом для оцінки утворень жовчного міхура. Слід зазначити, що пряма холангіографія, така як ЕРХПГ, зазвичай малопридатна для діагностики раку жовчного міхура, але може бути корисною для визначення ступеня ураження жовчовивідних шляхів або для встановлення стента у випадку обструкції жовчних шляхів.
Необхідно провести лабораторні аналізи, включаючи загальний аналіз крові та комплексну метаболічну панель, з перевіркою функції печінки та факторів згортання крові. Пухлинні маркери, такі як раковий антиген (СА) 19-9, можуть бути корисними з чутливістю та специфічністю 72% і 96% відповідно.

Встановлення стадії

Існує кілька систем визначення стадії раку жовчного міхура, включаючи модифіковану систему Невіна-Морана, систему TNM Американського об’єднаного комітету з онкології (AJCC) і Японського товариства хірургії жовчних шляхів. Існують суперечки щодо переваги кожної системи у прогнозуванні виживання, але найчастіше використовується система TNM. Поточне 8-е видання AJCC TNM стадіювання, оновлене для підвищення прогностичної точності, заслуговує на увагу для поділу категорії T2 на дві підгрупи на основі анатомічного розташування пухлини: T2a (перитонеальна сторона) і T2b (печінкова сторона). Крім того, категорія N тепер розділена на основі кількості метастатичних вузлів, а не анатомічного розташування. Нарешті, хвороба T3 або N1 тепер вважається стадією III, а хвороба N2 – стадією IV.
Поряд із візуалізацією поперечного зрізу жовчного міхура для всіх видів раку, повне визначення стадії має включати діагностичну лапароскопію для підозрюваного або доведеного > T1b захворювання. Значення стадії лапароскопії є очевидним, оскільки 50% пацієнтів мають неоперабельне захворювання на момент стадіювання. Протипоказаннями до резекції можуть бути метастази в печінці, метастази в очеревину, злоякісний асцит, ураження пухлиною парааортальних, паракавальних, верхньої брижової артерії та/або лімфатичних вузлів черевної артерії, обширне ураження гепатодуоденальної зв’язки та здавлення або оклюзія великих судин.

Менеджмент

Єдиним діючим методом лікування раку жовчного міхура є хірургічне видалення. Це включає просту холецистектомію при захворюванні T1a і вимагає більш обширної резекції при захворюванні T1b або більше. Лімфаденектомія повинна оцінити шість або більше вузлів під час резекції. Необхідність такої резекції зумовлена ​​анатомією жовчного міхура та схемою поширення, оскільки повна інвазія м’язового шару відбувається в навколом’язову сполучну тканину. Ця більш широка резекція, що забезпечує резекцію R0, була пов’язана з покращенням виживання. Слід бути обережним під час холецистектомії, щоб уникнути метастазування, оскільки це може призвести до карциноматозу.
На даний момент недостатньо доказів на підтримку використання неоад’ювантної терапії при раку жовчного міхура. Навпаки, ад’ювантна хіміотерапія була пов’язана з перевагою виживання. Хоча є обмежені дані клінічних випробувань для визначення стандартної схеми лікування, включаючи дозування, поточні рекомендації Національної комплексної онкологічної мережі (NCCN) рекомендують монотерапію капецитабіном для більшості пацієнтів. Це в першу чергу базується на дослідженні III фази BILCAP, рандомізованому, контрольованому, багатоцентровому дослідженні. Пацієнти віком 18 років і старше з гістологічно підтвердженою холангіокарциномою або м’язово-інвазивним раком жовчного міхура, які пройшли повну макроскопічну лікувальну резекцію, були випадковим чином розподілені для прийому 1250 мг/м2 перорального капецитабіну двічі на день або спостереження. З 447 пацієнтів 223 отримували капецитабін, що було пов’язано з покращенням загальної виживаності та відповідним профілем безпеки.
Дослідження BILCAP базується на роботі SWOG S0809, фазі II дослідження, яке оцінювало результати лікування 79 пацієнтів із позапечінковою холангіокарциномою або карциномою жовчного міхура після радикальної резекції. Пацієнти отримали чотири цикли гемцитабіну та капецитабіну, а потім капецитабіну та променевої терапії. Результати були обнадійливими щодо ефективності та переносимості.
Пацієнти з неоперабельним і метастатичним захворюванням повинні лікуватися гемцитабіном і цисплатином на основі рандомізованого контрольованого дослідження II фази, що оцінює 510 пацієнтів з місцево-поширеною або метастатичною холангіокарциномою, раком жовчного міхура або ампулярним раком. Пацієнти, які отримували гемцитабін і цисплатин порівняно з гемцитабіном окремо, мали значну перевагу у виживанні. Виходячи з прогресування захворювання, додавання FOLFOX як терапії другої лінії може забезпечити додаткову користь для виживання. Дослідження ABC-06, рандомізоване контрольоване дослідження III фази, оцінювало 162 пацієнтів з локально поширеним або метастатичним раком жовчовивідних шляхів із задокументованим радіологічним прогресуванням захворювання до призначення цисплатину та гемцитабіну, в якості лікування першої лінії. Ці пацієнти були розподілені в групу активного контролю симптомів, проти активного контролю симптомів + FOLFOX. Ті, хто отримував FOLFOX, мали довшу середню загальну виживаність. Хірургічне втручання у цих пацієнтів не має значення, окрім лікування симптомів з паліативною метою, наприклад, ендоскопічне або черезшкірне дренування жовчі при жовтяниці). Крім того, слід розглянути можливість включення паліативної допомоги та, коли це можливо, запропонувати клінічні випробування.

Спостереження

Було опубліковано кілька досліджень щодо оптимальних термінів спостереження та рецидиву після резекції раку жовчного міхура, але до 50% пацієнтів мають рецидив протягом 2 років після операції. Тому рекомендації NCCN рекомендують проводити візуалізацію кожні 3-6 місяців протягом 2 років, потім кожні 6-12 місяців протягом 5 років або за клінічними показаннями.

Суперечки та обмеження

Незважаючи на опубліковані рекомендації щодо хірургічного лікування раку жовчного міхура, небагато пацієнтів проходять рекомендовану операцію та ад’ювантну терапію. Як зазначалося раніше, пацієнтів зі стадією захворювання T1b і вище слід лікувати за допомогою розширеної радикальної резекції. У багатьох пацієнтів вона може бути виконана під час другої операції, якщо рак жовчного міхура виявлено випадково або в кінцевому підсумку окремо після операції. Було продемонстровано, що менше ніж 10% пацієнтам, які є кандидатами на розширену резекцію, виконують хірургічне втручання, але ті, хто все-таки наважуються на нього, мають значну перевагу в виживанні. Це дуже важливо розуміти, оскільки було продемонстровано, що більше ніж у 40% пацієнтів, які перенесли повторну резекцію раку жовчного міхура вже після холецистектомії, було виявлено залишкове захворювання. Подібним чином використання ад’ювантної хіміотерапії при резектабельному раку жовчного міхура використовується недостатньо та пов’язане зі значною перевагою у виживанні. Вважається, що це залежить від багатьох факторів, включаючи особливості пацієнта (тобто страховий статус) та інституційні факторів (тобто дотримання рекомендацій та характеристики закладу).
Подібним чином, як зазначалося раніше, незважаючи на рекомендації, які радять оцінювати принаймні шість вузлів під час резекції, менше 20% пацієнтів піддаються достатньому видаленню лімфовузлів, що було пов’язано зі значним покращенням виживання. Ця перевага щодо виживання може бути частково зумовлена точним визначенням стадії та місцевим рецидивом пухлини, що демонструє цінність лімфаденектомії як діагностичного, прогностичного та терапевтичного засобу. Знову ж таки вважається, що вплив процедури є багатофакторним, оскільки були продемонстровані відмінності залежно від віку, страхового статусу та типу закладу. Крім того, лікування на основі рекомендацій можна найкраще досягти в мультидисциплінарних умовах. Таким чином, пацієнти з раком жовчного міхура можуть отримати користь від направлення до спеціалізованого центру.

Резюме

Рак жовчного міхура – це страшне захворювання, з низькою виживаністю. Частково це пов’язано з проявами захворювання на пізній стадії. Для цих пацієнтів діагностику найкраще виконувати за допомогою візуалізації поперечного зрізу міхура та патологоанатомічного підтвердження. Пацієнти зі стадією T1b та вищою стадією захворювання потребують розширеної хірургічної резекції яку слід поєднувати з ад’ювантною хіміотерапією. Незважаючи на ці рекомендації, більшість пацієнтів не отримують належного лікування, тому необхідні подальші зосереджені зусилля, щоб гарантувати, що пацієнти отримають відповідний етап лікування. Ці зусилля в поєднанні з клінічними випробуваннями та майбутніми цільовими методами лікування пропонують найкращі шанси на покращення виживання.

Джерела

  1. 5-year relative survival rates for gallbladder cancer American Cancer Society;  [Available from: https://www.cancer.org/cancer/gallbladder-cancer/detection-diagnosis-staging/survival-rates.html.
  2. Gallbladder Cancer: Statistics Cancer.Net: ASCO;  [updated 02/2022. Available from: https://www.cancer.net/cancer-types/gallbladder-cancer/statistics#:~:text=The%205%2Dyear%20survival%20rate%20for%20people%20with%20gallbladder%20cancer,spread%20(called%20the%20stage).
  3. Misra S, Chaturvedi A, Misra NC, Sharma ID. Carcinoma of the gallbladder. The Lancet Oncology. 2003;4(3):167-76.
  4. Hundal R, Shaffer EA. Gallbladder cancer: epidemiology and outcome. Clin Epidemiol. 2014;6:99-109.
  5. Rawla P, Sunkara T, Thandra KC, Barsouk A. Epidemiology of gallbladder cancer. Clinical and experimental hepatology. 2019;5(2):93-102.
  6. Henley SJ, Weir HK, Jim MA, Watson M, Richardson LC. Gallbladder Cancer Incidence and Mortality, United States 1999–2011. Cancer Epidemiology, Biomarkers & Prevention. 2015;24(9):1319-26.
  7. Raza SA, da Costa WL, Thrift AP. Increasing Incidence of Gallbladder Cancer among non-Hispanic Blacks in the United States: A Birth Cohort Phenomenon. Cancer epidemiology, biomarkers & prevention : a publication of the American Association for Cancer Research, cosponsored by the American Society of Preventive Oncology. 2022.
  8. Albores‐Saavedra J, Alcantra‐Vazquez A, Cruz‐Ortiz H, Herrera‐Goepfert R. The precursor lesions of invasive gallbladder carcinoma. Hyperplasia, atypical hyperplasia and carcinoma in situ. Cancer. 1980;45(5):919-27.
  9. Wernberg JA, Lucarelli DD. Gallbladder Cancer. Surgical Clinics of North America. 2014;94(2):343-60.
  10. Villaroel L. Genetic Epidemiology of Cholesterol Cholelithiasis Among Chilean Hispanics, Amerindians, and Maoris. evolution.25:26.
  11. Andia ME, Hsing AW, Andreotti G, Ferreccio C. Geographic variation of gallbladder cancer mortality and risk factors in Chile: a population‐based ecologic study. International journal of cancer. 2008;123(6):1411-6.
  12. Fernandez E, La Vecchia C, D’Avanzo B, Negri E, Franceschi S. Family history and the risk of liver, gallbladder, and pancreatic cancer. Cancer Epidemiology and Prevention Biomarkers. 1994;3(3):209-12.
  13. Hemminki K, Li X. Familial liver and gall bladder cancer: a nationwide epidemiological study from Sweden. Gut. 2003;52(4):592-6.
  14. Rai R, Sharma KL, Misra S, Kumar A, Mittal B. PSCA gene variants (rs2294008 and rs2978974) confer increased susceptibility of gallbladder carcinoma in females. Gene. 2013;530(2):172-7.
  15. Malker H, McLaughlin J, Malker BK, Stone B, Weiner J, Ericsson J, et al. Biliary tract cancer and occupation in Sweden. Occupational and Environmental Medicine. 1986;43(4):257-62.
  16. Lugo A, Peveri G, Gallus S. Should we consider gallbladder cancer a new smoking-related cancer? A comprehensive meta-analysis focused on dose-response relationships. International journal of cancer. 2020;146(12):3304-11.
  17. McGee EE, Castro FA, Engels EA, Freedman ND, Pfeiffer RM, Nogueira L, et al. Associations between autoimmune conditions and hepatobiliary cancer risk among elderly US adults. International journal of cancer. 2019;144(4):707-17.
  18. Sachs TE, Akintorin O, Tseng J. How Should Gallbladder Cancer Be Managed? Advances in surgery. 2018;52(1):89-100.
  19. Shaffer EA. Gallbladder cancer: the basics. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2008;4(10):737-41.
  20. Reid KM, Ramos-De la Medina A, Donohue JH. Diagnosis and Surgical Management of Gallbladder Cancer: A Review. Journal of Gastrointestinal Surgery. 2007;11(5):671.
  21. Taner CB, Nagorney DM, Donohue JH. Surgical treatment of gallbladder cancer. Journal of gastrointestinal surgery : official journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract. 2004;8(1):83-9; discussion 9.
  22. Wu D, Jin W, Zhang Y, An Y, Chen X, Chen W. Insights From the Analysis of Clinicopathological and Prognostic Factors in Patients With Gallbladder Cancer. Frontiers in oncology. 2022;12:889334.
  23. Donohue JH. Present status of the diagnosis and treatment of gallbladder carcinoma. Journal of hepato-biliary-pancreatic surgery. 2001;8(6):530-4.
  24. Zevallos Maldonado C, Ruiz Lopez MJ, Gonzalez Valverde FM, Alarcon Soldevilla F, Pastor Quirante F, Garcia Medina V. Ultrasound findings associated to gallbladder carcinoma. Cirugia espanola. 2014;92(5):348-55.
  25. Lim KS, Peters CC, Kow A, Tan CH. The varying faces of gall bladder carcinoma: pictorial essay. Acta Radiologica. 2012;53(5):494-500.
  26. Yu MH, Kim YJ, Park HS, Jung SI. Benign gallbladder diseases: Imaging techniques and tips for differentiating with malignant gallbladder diseases. World journal of gastroenterology. 2020;26(22):2967-86.
  27. Toda K, Souda S, Yoshikawa Y, Momiyama T, Ohshima M. Significance of laparoscopic excisional biopsy for polypoid lesions of the gallbladder. Surgical laparoscopy & endoscopy. 1995;5(4):267-71.
  28. Kalra N, Gupta P, Singhal M, Gupta R, Gupta V, Srinivasan R, et al. Cross-sectional Imaging of Gallbladder Carcinoma: An Update. J Clin Exp Hepatol. 2019;9(3):334-44.
  29. Kim SJ, Lee JM, Lee JY, Choi JY, Kim SH, Han JK, et al. Accuracy of preoperative T-staging of gallbladder carcinoma using MDCT. AJR American journal of roentgenology. 2008;190(1):74-80.
  30. Kim JH, Kim TK, Eun HW, Kim BS, Lee MG, Kim PN, et al. Preoperative evaluation of gallbladder carcinoma: efficacy of combined use of MR imaging, MR cholangiography, and contrast-enhanced dual-phase three-dimensional MR angiography. Journal of magnetic resonance imaging : JMRI. 2002;16(6):676-84.
  31. Sadamoto Y, Kubo H, Harada N, Tanaka M, Eguchi T, Nawata H. Preoperative diagnosis and staging of gallbladder carcinoma by EUS. Gastrointestinal endoscopy. 2003;58(4):536-41.
  32. Wu LM, Jiang XX, Gu HY, Xu X, Zhang W, Lin LH, et al. Endoscopic ultrasound-guided fine-needle aspiration biopsy in the evaluation of bile duct strictures and gallbladder masses: a systematic review and meta-analysis. European journal of gastroenterology & hepatology. 2011;23(2):113-20.
  33. Hijioka S, Nagashio Y, Ohba A, Maruki Y, Okusaka T. The Role of EUS and EUS-FNA in Differentiating Benign and Malignant Gallbladder Lesions. Diagnostics (Basel, Switzerland). 2021;11(9).
  34. Florescu LM, Florescu DN, Gheonea IA. The Importance of Imaging Techniques in the Assessment of Biliary Tract Cancer. Current health sciences journal. 2017;43(3):201-8.
  35. Schepis T, Boškoski I, Tringali A, Bove V, Costamagna G. Palliation in Gallbladder Cancer: The Role of Gastrointestinal Endoscopy. Cancers. 2022;14(7).
  36. Wang Y-F, Feng F-L, Zhao X-H, Ye Z-X, Zeng H-P, Li Z, et al. Combined detection tumor markers for diagnosis and prognosis of gallbladder cancer. World Journal of Gastroenterology: WJG. 2014;20(14):4085.
  37. Donohue JH, Nagorney DM, Grant CS, Tsushima K, Ilstrup DM, Adson MA. Carcinoma of the gallbladder. Does radical resection improve outcome? Archives of surgery (Chicago, Ill : 1960). 1990;125(2):237-41.
  38. Nevin JE, Moran TJ, Kay S, King R. Carcinoma of the gallbladder: staging, treatment, and prognosis. Cancer. 1976;37(1):141-8.
  39. Onoyama H, Yamamoto M, Tseng A, Ajiki T, Saitoh Y. Extended cholecystectomy for carcinoma of the gallbladder. World J Surg. 1995;19(5):758-63.
  40. Fong Y, Wagman L, Gonen M, Crawford J, Reed W, Swanson R, et al. Evidence-based gallbladder cancer staging: changing cancer staging by analysis of data from the National Cancer Database. Annals of surgery. 2006;243(6):767-74.
  41. Jiang W, Zhao B, Li Y, Qi D, Wang D. Modification of the 8th American Joint Committee on Cancer staging system for gallbladder carcinoma to improve prognostic precision. BMC Cancer. 2020;20(1):1129.
  42. Aloia TA, Járufe N, Javle M, Maithel SK, Roa JC, Adsay V, et al. Gallbladder cancer: expert consensus statement. HPB : the official journal of the International Hepato Pancreato Biliary Association. 2015;17(8):681-90.
  43. Agarwal AK, Kalayarasan R, Javed A, Gupta N, Nag HH. The role of staging laparoscopy in primary gall bladder cancer–an analysis of 409 patients: a prospective study to evaluate the role of staging laparoscopy in the management of gallbladder cancer. Annals of surgery. 2013;258(2):318-23.
  44. Weber SM, DeMatteo RP, Fong Y, Blumgart LH, Jarnagin WR. Staging laparoscopy in patients with extrahepatic biliary carcinoma. Analysis of 100 patients. Annals of surgery. 2002;235(3):392-9.
  45. Butte JM, Gönen M, Allen PJ, D’Angelica MI, Kingham TP, Fong Y, et al. The role of laparoscopic staging in patients with incidental gallbladder cancer. HPB : the official journal of the International Hepato Pancreato Biliary Association. 2011;13(7):463-72.
  46. Gaujoux S, Allen PJ. Role of staging laparoscopy in peri-pancreatic and hepatobiliary malignancy. World journal of gastrointestinal surgery. 2010;2(9):283-90.
  47. Vollmer CM, Drebin JA, Middleton WD, Teefey SA, Linehan DC, Soper NJ, et al. Utility of staging laparoscopy in subsets of peripancreatic and biliary malignancies. Annals of surgery. 2002;235(1):1-7.
  48. Sung Y-N, Song M, Lee JH, Song KB, Hwang DW, Ahn C-S, et al. Validation of the 8th Edition of the American Joint Committee on Cancer Staging System for Gallbladder Cancer and Implications for the Follow-up of Patients without Node Dissection. Cancer Res Treat. 2020;52(2):455-68.
  49. Vega EA, Newhook TE, Kawaguchi Y, Qiao W, De Bellis M, Okuno M, et al. Conditional Recurrence-Free Survival after Oncologic Extended Resection for Gallbladder Cancer: An International Multicenter Analysis. Annals of Surgical Oncology. 2021;28(5):2675-82.
  50. Dixon E, Vollmer CM, Jr., Sahajpal A, Cattral M, Grant D, Doig C, et al. An aggressive surgical approach leads to improved survival in patients with gallbladder cancer: a 12-year study at a North American Center. Annals of surgery. 2005;241(3):385-94.
  51. Shih SP, Schulick RD, Cameron JL, Lillemoe KD, Pitt HA, Choti MA, et al. Gallbladder cancer: the role of laparoscopy and radical resection. Annals of surgery. 2007;245(6):893-901.
  52. Mayo SC, Gilson MM, Herman JM, Cameron JL, Nathan H, Edil BH, et al. Management of Patients with Pancreatic Adenocarcinoma: National Trends in Patient Selection, Operative Management, and Use of Adjuvant Therapy. Journal of the American College of Surgeons. 2012;214(1):33-45.
  53. Fong Y, Brennan MF, Turnbull A, Colt DG, Blumgart LH. Gallbladder cancer discovered during laparoscopic surgery. Potential for iatrogenic tumor dissemination. Archives of surgery (Chicago, Ill : 1960). 1993;128(9):1054-6.
  54. Fuks D, Regimbeau JM, Pessaux P, Bachellier P, Raventos A, Mantion G, et al. Is port-site resection necessary in the surgical management of gallbladder cancer? Journal of visceral surgery. 2013;150(4):277-84.
  55. Maker AV, Butte JM, Oxenberg J, Kuk D, Gonen M, Fong Y, et al. Is port site resection necessary in the surgical management of gallbladder cancer? Ann Surg Oncol. 2012;19(2):409-17.
  56. Berger-Richardson D, Chesney TR, Englesakis M, Govindarajan A, Cleary SP, Swallow CJ. Trends in port-site metastasis after laparoscopic resection of incidental gallbladder cancer: A systematic review. Surgery. 2017;161(3):618-27.
  57. Hakeem AR, Papoulas M, Menon KV. The role of neoadjuvant chemotherapy or chemoradiotherapy for advanced gallbladder cancer – A systematic review. European journal of surgical oncology : the journal of the European Society of Surgical Oncology and the British Association of Surgical Oncology. 2019;45(2):83-91.
  58. Horgan AM, Amir E, Walter T, Knox JJ. Adjuvant Therapy in the Treatment of Biliary Tract Cancer: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of Clinical Oncology. 2012;30(16):1934-40.
  59. Primrose JN, Fox RP, Palmer DH, Malik HZ, Prasad R, Mirza D, et al. Capecitabine compared with observation in resected biliary tract cancer (BILCAP): a randomised, controlled, multicentre, phase 3 study. The Lancet Oncology. 2019;20(5):663-73.
  60. Bridgewater J, Fletcher P, Palmer DH, Malik HZ, Prasad R, Mirza D, et al. Long-Term Outcomes and Exploratory Analyses of the Randomized Phase III BILCAP Study. Journal of Clinical Oncology. 2022:JCO.21.02568.
  61. Ben-Josef E, Guthrie KA, El-Khoueiry AB, Corless CL, Zalupski MM, Lowy AM, et al. SWOG S0809: A Phase II Intergroup Trial of Adjuvant Capecitabine and Gemcitabine Followed by Radiotherapy and Concurrent Capecitabine in Extrahepatic Cholangiocarcinoma and Gallbladder Carcinoma. Journal of clinical oncology : official journal of the American Society of Clinical Oncology. 2015;33(24):2617-22.
  62. Valle J, Wasan H, Palmer DH, Cunningham D, Anthoney A, Maraveyas A, et al. Cisplatin plus gemcitabine versus gemcitabine for biliary tract cancer. The New England journal of medicine. 2010;362(14):1273-81.
  63. Lamarca A, Palmer DH, Wasan HS, Ross PJ, Ma YT, Arora A, et al. Second-line FOLFOX chemotherapy versus active symptom control for advanced biliary tract cancer (ABC-06): a phase 3, open-label, randomised, controlled trial. The Lancet Oncology. 2021;22(5):690-701.
  64. Shirai Y, Sakata J, Wakai T, Ohashi T, Ajioka Y, Hatakeyama K. Assessment of lymph node status in gallbladder cancer: location, number, or ratio of positive nodes. World journal of surgical oncology. 2012;10:87.
  65. NCCN Guidelines Version 1.2022 Biliary Tract Cancers Available from: https://www.nccn.org/professionals/physician_gls/pdf/hepatobiliary.pdf.
  66. Papageorge MV, de Geus SWL, Woods AP, Ng SC, Drake FT, Cassidy MR, et al. Undertreatment of Gallbladder Cancer: A Nationwide Analysis. Ann Surg Oncol. 2021;28(6):2949-57.
  67. Jensen EH, Abraham A, Habermann EB, Al-Refaie WB, Vickers SM, Virnig BA, et al. A critical analysis of the surgical management of early-stage gallbladder cancer in the United States. Journal of gastrointestinal surgery : official journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract. 2009;13(4):722-7.
  68. Mayo SC, Shore AD, Nathan H, Edil B, Wolfgang CL, Hirose K, et al. National trends in the management and survival of surgically managed gallbladder adenocarcinoma over 15 years: a population-based analysis. Journal of gastrointestinal surgery : official journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract. 2010;14(10):1578-91.
  69. Vo E, Curley SA, Chai CY, Massarweh NN, Tran Cao HS. National Failure of Surgical Staging for T1b Gallbladder Cancer. Annals of Surgical Oncology. 2019;26(2):604-10.
  70. Salehi O, Vega EA, Mellado S, Core MJ, Li M, Kozyreva O, et al. High-Quality Surgery for Gallbladder Carcinoma: Rare, Associated with Disparity, and Not Substitutable by Chemotherapy. Journal of gastrointestinal surgery : official journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract. 2022.
  71. Pawlik TM, Gleisner AL, Vigano L, Kooby DA, Bauer TW, Frilling A, et al. Incidence of finding residual disease for incidental gallbladder carcinoma: implications for re-resection. Journal of gastrointestinal surgery : official journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract. 2007;11(11):1478-86; discussion 86-7.
  72. Kemp Bohan PM, Kirby DT, Chick RC, Bader JO, Clifton GT, Vreeland TJ, et al. Adjuvant Chemotherapy in Resectable Gallbladder Cancer is Underutilized Despite Benefits in Node-Positive Patients. Annals of Surgical Oncology. 2021;28(3):1466-80.
  73. Papageorge MV, de Geus SWL, Woods AP, Ng SC, Drake FT, Merrill A, et al. Lymphadenectomy in gallbladder adenocarcinoma: Are we doing enough? The American Journal of Surgery. 2021.
  74. Kemp Bohan PM, O’Shea AE, Ellis OV, Chick RC, Clem AM, Kirby DT, et al. Rates, Predictors, and Outcomes of Portal Lymphadenectomy for Resectable Gallbladder Cancer. Annals of Surgical Oncology. 2021;28(6):2960-72.
  75. Qureshi AP, Ottensmeyer CA, Mahar AL, Chetty R, Pollett A, Wright FC, et al. Quality indicators for gastric cancer surgery: a survey of practicing pathologists in Ontario. Ann Surg Oncol. 2009;16(7):1883-9.
Діагностика та лікування раку жовчного міхура Пухлини верхніх відділів шлунково-кишкового тракту - GMKA - Global Medical Knowledge Alliance