GMKA
Підтримати

ATLS Додаток A: Травма ока

Медицина невідкладних станів
Хірургія
Військова медицина
Офтальмологія

Цілі

  1. Зрозуміти базову анатомію орбіти й ока.
  2. Охарактеризувати анамнез травми ока.
  3. Виконати систематичне обстеження орбіти і її вмісту.
  4. Пояснити оцінювання внутрішньоочного тиску.
  5. Зрозуміти особливості пошкодження повік, які потребують звернення до спеціаліста.
  6. Описати флюоресцеїновий тест і його корисність.
  7. Визначити ознаки ретробульбарної гематоми і пояснити необхідність негайного лікування та направлення до офтальмолога.
  8. Пояснити лікування очних травм, спричинених дією хімічних речовин.
  9. Визначити ознаки розриву очного яблука й описати його початкове лікування перед направленням до офтальмолога.
  10. Зрозуміти особливості травм ока, які потребують направлення до офтальмолога.
У військовій медицині лікарі та допоміжний персонал віддавна повторюють мантру «порятунок  життя, кінцівки і зору», що точно описує суть справжньої невідкладної медичної допомоги.
Хоча невідкладна медична допомога з часом зазнала змін, ця концепція все ще актуальна. Око має дійсно важливе значення, але зазвичай цьому не надто приділяють увагу до тих пір, доки стан пацієнта вважається стабільним.
Незначні садна й ураження очей та повік часто зустрічаються у пацієнтів з політравмою. Цей додаток зосереджений на кількох травмах очей, які можуть призвести до втрати зору пацієнта, якщо не надати йому лікування впродовж перших кількох годин після травмування. Розуміння основ огляду очей після травми починається з огляду базової анатомії ока.

Огляд анатомії

Рогівка — це прозора оболонка, яка утворює передню частину простору, що має назву передня камера і прилягає до склери. Очне яблуко кришталик ділить на передній і задній сегменти.
Передній сегмент включає рогівку, склеру, кон’юнктиву, райдужну оболонку і кришталик. Простір між рогівкою і райдужною оболонкою називають передньою камерою, він заповнений водянистою вологою — розчином натрію, хлору й інших іонів.
Задній сегмент очного яблука знаходиться між кришталиком і сітківкою, він заповнений склоподібним тілом — прозорою, желеподібною речовиною. Зоровий нерв знаходиться в задній частині ока; він проходить через м’язовий конус, через орбіту і веде у мозок.
Зобр. А-1 демонструє будову ока.
Зобр. А-1. Анатомія переднього та заднього сегмента
Очне яблуко містить екстраокулярні м’язи прикрплені до склери. Склера і м’язи покриті епітелієм, який називається кон’юнктивою, що тягнеться від рогівково-склерового з’єднання над склерою, а потім повертається, щоб покрити внутрішню частину повіки.
Екстраокулярні м’язи з’єднуються у «конус», який покритий схожою на фасцію оболонкою і називається капсулою Тенона. Цей мінімально розтягуваний фасціальний покрив обмежує здатність цих м’язів до розширення, через те крововилив у цій області може призвести до компартмент-синдрому.
Комплекс очне яблуко-м’язовий конус знаходиться в орбіті ока, яка являє собою грушоподібну порожнину, утворену кістками, що відділяють орбітальний відділ від синусів і мозкової тканини. Повіки мають сухожилкові прикріплення (кантальні сухожилля) медіально і скронево на кістковій орбіті, які утримують яблуко від руху вперед. Таке розташування створює ще один простір з обмеженим розширенням, де також може виникнути компартмент-синдром.

Медичний огляд

Як і всі інші огляди, огляд травми ока включає детальний збір анамнезу та фізикальне обстеження. Інформативними можуть бути наявні супутні захворювання та стан зору пацієнта до травми. Точна оцінка травми ока може змінити стан пацієнта, особливо в умовах, коли недоступна невідкладна офтальмологічна допомога.

АНАМНЕЗ

Як і при будь-якій іншій травмі, для лікування травми ока необхідно зібрати анамнез. Він включає повний огляд систем організму й попередню історію хвороб. Обов’язково запитайте про час і механізм травмування. Додаткова конкретна анамнестична інформація описана в подальшому розділі про фізикальне обстеження.

ФІЗИКАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

По можливості кожен огляд очей має документувати три «життєві ознаки» ока: гостроту зору, стан зіниць та внутрішньоочний тиск. Ці функції нададуть лікарю ключову інформацію про базовий стан здоров’я очей. Крім того, фізикальне обстеження включає огляд переднього і заднього сегментів ока.

ГОСТРОТА ЗОРУ

Перевірка зору може бути такою ж простою, як перевірка за допомогою карток чи будь-якого іншого матеріалу для читання, що їх демонструють з відповідної відстані, оцінюючи таким чином зір кожного ока. Завжди звертайте увагу на те, носить пацієнт звичайні окуляри чи контактні лінзи, і якщо так, то з якої причини — далекозорості чи короткозорості.
Якщо відомі порушення рефракції, але у пацієнта немає окулярів, попросіть пацієнта подивитися через крапкóвий отвір, що мінімізує помилку рефракції, та перевірте зір. Щоб зробити такий отвір, візьміть аркуш паперу або картону і, скориставшись кульковою ручкою або закріпкою, пробийте дірку діаметром приблизно 0,2 мм в центрі аркуша. Якщо доступний професійний офтальмологічний оклюдер, скористайтеся ним, щоб отримати точніші результати.

ЗІНИЦІ

Якщо пацієнт носить контактні лінзи, їх потрібно зняти. Зіниці мають бути рівними, круглими, без дефекту зіничного рефлексу та реагувати на огляд. Млява або погана реакція зіниці вказує на можливі ураження мозку, такі як інсульт або грижу.
Слід пам’ятати, що ці знахідки зазвичай не вказують на патологію ока. Проте важливо відзначити, що зіниця може збільшуватися внаслідок тупої травми (наприклад розрив сфінктера зіниці), перенесених оперативних втручань та інших очних захворювань.
При патології зіниці лише через очну причину, зіниця часто зберігає певну реакцію на світло, хоча і в іншому обсязі. Історія хвороби пацієнта повинна відображати позитивний минулий офтальмологічний анамнез; якщо це не так, необхідні додаткові дослідження та експертиза, щоб оцінити наявність внутрішньочерепної патології.
Для перевірки дисфункції зорового нерва використовуйте «тест із хитким ліхтариком», щоб знайти аферентний дефект зіниці. Коли є підозра на пов’язану з травмою дисфункцію зорового нерва, проконсультуйтеся з офтальмологом для детального огляду.

ВНУТРІШНЬООЧНИЙ ТИСК

Ручні тонометри, як-от Tono-pen, зараз доступні в багатьох відділеннях невідкладної допомоги. Ці датчики покращили здатність лікаря перевіряти очний тиск пацієнта в різних ситуаціях. При використанні портативних тонометрів обережно відкрийте повіку, уникаючи натискання на очне яблуко, оскільки це може помилково підвищити очний тиск.
Переконайтеся, що пальці, які відтягують повіки, розташовані на кістковій орбіті, а не на очному яблуці. Завжди проводьте 2–3 вимірювання кожного ока з найвищим відсотком надійності на Tono-pen (нормальний очний тиск становить від 8 до 21 мм рт. ст.).
Покази «Дані» або «%» на дисплеї вказують на те, що вони є точними. Важливо відзначити, що покази можуть змінюватися  від проведення ШВЛ, проби  Вальсальви і випадкового  натискання  на очне яблуко під час відкриття очей.
Якщо можливо, анестезуйте око місцевими знеболювальними очними краплями (наприклад 0,5% розчином пропаракаїну гідро хлориду), якщо пацієнт не зовсім спокійний. Інакше пацієнт може надмірно моргати або стискати повіки, коли кінчик інструмента торкається ока.
Без тонометра можна приблизно оцінити очний тиск, обережно натискаючи двома вказівними пальцями з кожного боку ока при закритих повіках. Якщо ви не впевнені в тому,  яким є нормальний  тиск, натисніть на власне око або неуражене око пацієнта таким же чином і порівняйте. Найголовніше — оцінити, чи має пацієнт більш тверде око на стороні пошкодження. При підозрі на розрив очного яблука не перевіряйте очний тиск, тому що ви можете витиснути з ока внутрішньоочний вміст. У таких випадках перевірте гостроту зору і проведіть тільки візуальний огляд.

ПОПЕРЕДНІЙ ОГЛЯД

Попередній огляд розглядає кілька аспектів анатомії ока: періорбіта, екстраокулярні м’язи, повіки, вії, слізні мішки, кон’юнктива, склера, рогівка, райдужна оболонка, передня камера і кришталик.
Періорбіта: Зверніть увагу на будь-які екхімози та рвані рани навколо ока. Оцініть випинання очних яблук. Це можна робити з відкритими або закритими повіками, дивлячись вниз на обличчя, коли пацієнт лежить на спині, і визначаючи, чи не випнуте одне око більше за інше. Це також можна оцінити рентгенологічно за допомогою осьового розрізу КТ голови через орбіти, вимірюючи від бічної стінки орбіти до носа з кожного боку, а потім визначаючи, яка частина очної кулі виступає за межі цієї уявної лінії.
Під час звичайного огляду, коли ви обережно натискаєте на око через повіку, ви відчуєте, як очне яблуко трохи подається назад. Коли цього немає, виникає стійкість до ретропульсії, що вказує на можливість підвищення тиску за оком, як при ретробульбарному крововиливі. Ще одна ознака ретробульбарного крововиливу — це коли очне яблуко тисне на повіки, створюючи такий тиск, що повіка натягується і її неможливо відтягнути від очного яблука.
І насамкінець, при оцінці ран періорбіти завжди перевіряйте рвані рани, щоб переконатися, що вони не глибокі й унеможливлюють наявність стороннього тіла. Навіть якщо очне яблуко здається непошкодженим, будь-які сторонні тіла, що проникають в орбіту, потребують негайного  офтальмологічного огляду задля визначення, чи є очне яблуко відкритим.
Екстраокулярні м’язи: для пацієнтів, які можуть дотримуватися інструкцій, попросіть їх слідкувати за рухом вашого пальця вгору, вниз, і з боку в бік. Причиною обмеження руху очей може бути високий тиск всередині орбіти, орбітальний перелом, а також ушкодження м’язів або нервів.
Повіки, вії та слізний мішок: огляньте повіки на наявність пошкоджень, і відзначте, поверхневі вони чи глибокі. Носова частина верхньої та нижньої повіки містить верхні і нижні сльозові точки (punctum lacrimale) і сльозові канальці (canaliculus lacrimalis), які відводять сльози з поверхні ока. Сльози течуть через слізну точку, потім через сльозовий каналець в слізний мішок (saccus lacrimalis), а відтак через нососльозову протоку — донизу в ніс.
Глибокі пошкодження повіки потребують хірургічного втручання, причому хірург повинен знатися на анатомії дренажу повік і сліз. Хоча таку процедуру не необов’язково проводити негайно, відновлення впродовж 72 годин після травми дає кращі результати. Якщо уражена система носослізного каналу, краще почати лікування раніше, до появи набряку тканин, тому як тільки визначите проблему, якнайшвидше зверніться до офтальмолога. Особливу увагу зверніть на рвані рани повіки, які поєднуються з кон’юнктивою або рогівкою, оскільки вони часто пов’язані з прихованим пошкодженням очного яблука.
Кон’юнктива, склера та рогівка: зверніть увагу на будь-який  субкон’юнктивальний крововилив і його інтенсивність; чим він більший, тим імовірніше, що очне яблуко отримало серйозні травми. Якщо кон’юнктива пошкоджена, зверніть особливу увагу на склеру, вона також може бути пошкоджена. Крім того, така травма може вказувати на прихований розрив очного яблука. Також перевірте, чи немає пошкоджень або саден кон’юнктиви, склери та рогівки, відзначаючи їхній взаємозв’язок із будь-якими пошкодженнями повік. Щоб перевірити наявність незначних пошкоджень кон’юнктиви та рогівки, проведіть флюоресцеїновий тест:
  1. Анестезуйте око краплями для місцевого застосування.
  2. За допомогою зволоженої флуоресцеїнової смужки введіть кілька крапель флуоресцеїну в око. (Пацієнту, можливо, буде потрібно кліпнути, щоби барвник повністю розійшовся.)
  3. Посвітіть синім світлом (лампа Вуда або офтальмоскоп) в око.
  4. Барвник буде світитися в зеленому спектрі і виділить пошкоджену ділянку епітелію.
Садна рогівки або кон’юнктиви можна лікувати звичайною офтальмологічною маззю. Рвані рани рогівки або склери викликають більше занепокоєння, оскільки при травмі на повну  товщину вони вказують на травму очного  яблука.
Ця травма потребує негайної консультації з офтальмологом для подальшого обстеження. І нарешті, якщо ви помітили, що пацієнт носить контактні лінзи,  зніміть їх, тому що носіння контактних лінз упродовж тривалого часу значно збільшує ризик утворення інфікованих виразок рогівки. Тест на флуоресцеїновий барвник також може бути корисним при виявленні інфекційних виразок рогівки та прихованого розриву очного яблука.
Райдужка: райдужна оболонка — це губчастий, розтяжний м’яз, яка зазвичай кругла і реагує на світло. Якщо зіниця кругла і реагує на світло, але трохи більша за зіницю неураженого ока, ймовірно, у пацієнта є розрив сфінктера зіниці. Ця травма часто виникає при тупій травмі очного яблука. Однак якщо зіниця не кругла, необхідне подальше обстеження.
При незначних пошкодженнях  очне яблуко може залишитися цілим, але зіниця матиме неправильний «загострений» зовнішній вигляд. Шукайте райдужну оболонку, яка замикає отвір очного яблука чи випинається зі склери або рогівки в напрямку, на який вказує загострена зіниця. Саме в цьому місці повинно бути глибоке пошкодження рогівки або склери.
Передня камера: передня камера зазвичай відносно глибока; тобто райдужна оболонка має бути плоскою з кутом між площиною райдужної оболонки та вигином рогівки приблизно 45 градусів і наповненою чистою водянистою речовиною. Коли райдужка розташована близько до рогівки або передня камера «неглибока», водяниста речовина може витікати через розірване очне яблуко.
Уважно шукайте помутніння цієї рідини, воно може свідчити про наявність еритроцитів. Кров у передній камері (гіфема) має дві форми:
Дисперсну, з еритроцитами, що плавають у водянистій речовині і таким чином роблять зір пацієнта і ваш огляд ока затьмареним;
Шарувату, з кров’ю на їхній поверхні; або шарувату, з кров’ю внизу, якщо еритроцити під впливом гравітації змістилися вниз.
Гіфема може викликати різко підвищений внутрішньоочний тиск, що свідчитиме про значну травму очного яблука. Коли такий діагноз поставлений, в цьому випадку важливо негайно звернутися до офтальмолога.
Кришталик: кришталик зазвичай прозорий у молодих людей або може прибирати різних відтінків жовтого у пацієнтів, яким поза 40 років, наприклад при катаракті. Кришталик міститься  у прозорій тугій капсулі. Якщо капсула пошкоджена, кришталик біліє та часто набрякає з часом. Ця травма може спричинити значне внутрішньоочне запалення і підвищений внутрішньоочний тиск, якщо немає супутньої травми очного яблука. Якщо обстеження вказує на пошкоджену капсулу кришталика, в такому разі, найімовірніше, очне яблуко відкрите, і в оці може бути стороннє тіло.

ОГЛЯД ЗАДНЬОГО СЕГМЕНТА

Огляд заднього сегмента очей може бути утруднений, особливо якщо зіниця звужена через заспокійливі або знеболювальні засоби. Зазвичай при цьому щонайменше спостерігається червоний рефлекс (тобто червонувато-помаранчеве відбиття світла від сітківки).
Якщо зіниця збільшена, для візуалізації зорового нерва та/або задньої сітківки можна використовувати офтальмоскоп, але це не можна вважати повноцінним обстеженням. Якщо ви не можете побачити задню частину ока, існує ймовірність крововиливу у склоподібне тіло, відшарування сітківки або іншої патології. На відміну від спонтанного відшарування сітківки, травматичне відшарування сітківки або іншої задньої частини зазвичай не потребує невідкладної операції.
А проте обов’язково повідомте чергового офтальмолога про знахідку, оскільки спричинений травмою крововилив у склоподібне тіло зазвичай є результатом дії значної сили, й око. має ризик отримання більш серйозних травм.

Специфічні поранення ока

У пацієнтів з політравмою значно більший ризик розвитку багатьох травм очей. У цьому розділі описано найхарактерніші небезпечні для зору травми, з якими можуть зіткнутися члени травматологічної бригади.

ПЕРЕЛОМИ ОРБІТИ ТА РЕТРОБУЛЬБАРНІ КРОВОВИЛИВИ

Переломи орбіти можуть викликати кровотечу в м’язовий конус або навколо нього. Ці відділи обмежені прикріпленням сухожилків повік до кісткового медіального та латерального кутів. Якщо кровотеча значна, може розвинутися компартмент-синдром, який утруднює кровопостачання зорового нерва й очного яблука. Ознаками ретробульбарного крововиливу з компартмент-синдромом є зниження зору, підвищення очного тиску, асиметричний проптоз (випинання ока), стійкість до ретропульсії та щільно притиснуті до очного яблука повіки («жорстке око»).
КТ може виявити ретробульбарний крововилив, але лише клінічний огляд визначить, чи ця кровотеча спричиняє компартмент-синдром і потребує лікування. Втрата зору може статися приблизно через 1,5 години порушення кровопостачання, тому негайне лікування є обов’язковим. Якщо ви підозрюєте, що ретробульбарний крововилив спричиняє компартмент-синдром, негайно зверніться до офтальмолога, який має досвід виконання кантотомії та кантолізу.
Кантотомія як така (тобто розрізання лише дерми) не поліпшує ретробульбарний компартмент-синдром. Кантоліз, який збільшує розмір орбітального відділу, є еквівалентом виконанню фасціотомії. Не відкладайте кантотомію і кантоліз, щоби отримати КТ для подальшого підтвердження крововиливу.
Переломи орбіти також можуть призвести до защемлення екстраокулярних м’язів в місці перелому кістки. Відновлення рекомендується впродовж 48 годин після початку, щоб уникнути ішемії м’язів і постійних пошкоджень; таким чином, зверніться до офтальмолога, щоб оцінити цей стан. Більші переломи зі значним кістковим зсувом рідше спричиняють защемлення та ішемію м’язів. Зазвичай великі переломи зустрічаються у дорослих; а защемлення та менші переломи частіше трапляються у дітей, кістки яких менш ламкі.

ХІМІЧНІ ОПІКИ

Хімічні опіки — це невідкладні стани, які необхідно лікувати відразу після прибуття пацієнта. Первинне лікування передбачає тривале промивання ураженого ока і потребує обмаль обладнання. В ідеалі літр звичайного фізіологічного розчину або розчину Рінґера з лактатом (використовувати водопровідну воду можна лише за відсутності стерильних розчинів) під’єднують до іригаційної лінзи Морґана (Morgan Lens).
Помістіть лінзу в око і нахиліть голову пацієнта так, щоби рідина витікала у напрямку  скроні (не в інше око). Якщо лінза Морґана недоступна, відріжте частину трубки для внутрішньовенного введення, щоби максимізувати потік. По спромозі пацієнт може притримувати кінчик трубки на носовій стороні ока, щоб вода звідти стікала. Коли обидва ока потребують зрошення, ви можете під’єднати носову канюлю до розчину та покласти її на перенісся, щоб обоє очей промивались. Обов’язково зателефонуйте офтальмологу та повідомте його про ситуацію.
Промиваючи око пацієнта, дізнайтеся подробиці про хімічну речовину. Наприклад, кислота це чи луг, рідина, порошок чи інший твердий матеріал. Лужні розчини зазвичай більш шкідливі для ока, тому зазвичай для нормалізації рН (~ 7,0) необхідне додаткове промивання. Порошки мають дрібні гранули, які легко прилипають до верхнього та нижнього склепінь ока. Ця ситуація іноді потребує вивертання повік і безпосереднього промивання фізіологічним розчином за допомогою 10-кубового шприца для змиття гранул.
Після кожного літру розчину чи приблизно кожні 30 хв. призупиняйте подавання рідини, зачекайте від 5 до 10 хвилин і перевірте pH сліз. Поки ви чекаєте, можна почати обстеження очей. Коли pH нейтральний (~ 7,0), можна припинити промивання ока. Якщо рН не нейтральний, продовжуйте цей цикл промивання та рН-контроль, поки сльози не нейтралізуються. Цей процес може потребувати годин часу і літрів фізіологічного розчину, тому терпіння і наполегливість мають вирішальне значення.
Якщо ви сумніваєтеся, чи всі хімічні речовини видалені з ока, продовжуйте промивання до прибуття офтальмолога для огляду пацієнта. На підставі офтальмологічного огляду лікування, ймовірно, включатиме мазі з антибіотиком, пероральні знеболювальні та відповідні краплі від запалення і підвищеного очного тиску.

РОЗРИВ ОЧНОГО ЯБЛУКА

Розриви очного яблука включають травми очей, які мають  проникнення на повну товщину через склеру або рогівку. Розмір і ступінь проникаючих травм значно різниться. Деякі травми настільки крихітні, що для діагностики необхідний мікроскоп; інші містять видимі сторонні тіла, що застрягли в оці.
Ознаки розриву очного яблука включають загострену зіницю, неглибоку передню камеру, розрив рогівки та склери, нетипову пігментну тканину, що проштовхується через склеру або рогівку, і наявність багатьох плаваючих еритроцитів або лейкоцитів (видно на щілинній лампі) у водянистій рідині.
Тест Зейделя може виявити невеликі витоки водянистої речовини з передньої камери. Щоб виконати тест Зейделя, анестезуйте око, змочіть флюоресцеїнову смужку і прикладіть смужку над проблемною ділянкою, застерігаючи пацієнта від кліпання. Нерозбавлений флюоресцеїн має темно-помаранчевий колір у звичайному освітленні; але якщо наявний витік, він стає світло-помаранчевим або зеленим під синім світлом.
Хоча для визначення ступеня та прогнозування травми очного яблука було розроблено багато методів, початкове лікування всіх таких травм однакове. Після діагностики негайно зверніться до офтальмолога й опишіть ситуацію. Підготуйте пацієнта до операції або траспортування, оскільки розрив очного яблука є екстреним хірургічними станом, що вимагає негайного втручання в гемодинамічно стабільного пацієнта. При очікуванні траспортування пацієнта або консультації спеціаліста, дотримуйтесь такої процедури:
  1. Накрийте уражене око жорстким захисним матеріалом. Якщо стороннє тіло виступає з ока, виріжте з поролону чи паперу чашку для розміщення стороннього тіла. Ніколи не накладайте тиснучу пов’язку, марлю чи інший м’який матеріал під жорсткою накладкою, оскільки тиск може витіснити вміст ока. Крім того, марля або м’які очні пов’язки часто прилипають до витиснутої райдужної оболонки або інших структур ока, які згодом під час зняття пов’язки можуть витягнутися назовні.
  2. Введіть антибіотик внутрнішньовенно. Фторхінолони є єдиним класом антибіотиків, які проходять через склоподібне тіло у терапевтичних концентраціях при внутрішньовенному або пероральному введеннях.  Перевагу надають гатифлоксацину та левофлоксацину проти фторхінолонів старого покоління через підвищення концентрації у склоподібному тілі при пероральному застосуванні. Внутрішньовенні антибіотики обирають для пацієнтів, які в очікуванні операції не можуть приймати їх перорально. Якщо фторхінолони недоступні, введіть внутрішньовенно антибіотики широкого спектра дії, що охоплюють як грам-негативні, так і грам-позитивні бактерії. Переконайтесь, що пацієнт щеплений від правця.
  3. Поясніть пацієнту важливість мінімізування рухів очима, якщо це можливо. Рух екстраокулярних м’язів може спричинити подальшу екструзію внутрішньоочного вмісту. Рухи очей пов’язані між собою, тому рух здорового ока викликає рух і травмованого ока.
  4. Лікуйте біль, нудоту та кашель. Проба Вальсальви може збільшити тиск на задню частину ока (через венозну систему), тому зменшення таких дій допоможе зберегти внутрішньоочний вміст всередині ока. Якщо пацієнт інтубований, переконайтесь, що він не отримує надмірного позитивного тиску і це не спричиняє сильного кашлю.
  5. Мінімізуйте маніпуляції на оці. Не виконуйте інших обстежень, окрім перевірки гостроти зору і спостереження. Цього достатньо для оцінки до прибуття офтальмолога.
  6. Замовте КТ-сканування (тільки якщо якщо пацієнт буде проходити лікування саме у вас) з тонкими надрізами орбіти  для пошуку стороннього тіла чи інших травм очей. У цьому сенсі орбітальні протоколи у різних лікарнях можуть дещо різнитися, але загалом надрізи становлять 1 мм або менше. В/в контраст не потрібний. Коли ви підозрюєте, що є розрив очного яблука, зателефонуйте офтальмологу для негайного обстеження й остаточного діагнозу. Ці травми слід лікувати відразу після діагностики.

Висновки

  1. Ретельний огляд очей при вторинному обстеженні може виявити незначні травми ока, які можуть загрожувати втратою зору, якщо не почати лікування негайно. У таких випадках без зволікань зверніться до офтальмолога.
  2. Інші очні проблеми часто не такі нагальні, тож можуть почекати впродовж дня, поки офтальмолог зможе проконсультувати та обстежити.
  3. Коли виникають якісь сумніви, негайно проконсультуйтеся із офтальмологом, який визначить терміни для обстеження очей.

Список літератури

  1. Bagheri N., Wajda B., Calvo C., et al. The Wills Eye Manual. 7th ed. Philadelphia, PA: Lippincott
    Williams & Wilkins, 2016.
  2. Hariprasad S. M., Mieler W. F., Holz E. R. Vitreous and aqueous penetration of orally administered
    gatifloxacin in humans. Arch Ophthalmol 2003;121(3):345–350.
  3. Hayreh S. S., Jonas J. B. Optic disk and retinal nerve fiber layer damage after transient central retinal artery occlusion: an experimental study in rhesus monkeys. Am J Ophthalmol 2000;129(6),786–795.
  4. Herbert E. N., Pearce I. A., McGalliard J., et al. Vitreous penetration of levofloxacin in the uninflamed phakic human eye. Br J Ophthalmol 2002; 86:387–389.
  5. Yung C. W., Moorthy R. S., Lindley D., et al. Efficacy of lateral canthotomy and cantholysis in orbital hemorrhage. Ophthal Plast. Reconstr Surg 1994;10(2),137–141.

GMKA та American College of Surgeons (ACS) підписали меморандум про взаєморозуміння, який дозволив GMKA перекласти українською мовою 10-е видання посібника ATLS та розповсюдити його на нашому веб-сайті у відкритому доступі для українських лікарів.