Антибіотикопрофілактика інфекційного ендокардиту
Автори
Інфекційний ендокардит (ІЕ) — це тяжке інфекційне захворювання, яке несе безпосередню загрозу життю та може призвести до руйнування клапанів серця і системних емболій. Саме тому для пацієнтів із груп високого ризику своєчасна антибіотикопрофілактика є критично важливою.
Команда Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) в межах проєкту «Програма покращення якості надання медичної допомоги» підготувала важливі рекомендації з профілактики інфекційного ендокардиту, розроблені на основі гайдлайнів American Heart Association (AHA), Sunnybrook Health Sciences Centre та настанов МОЗ України.
| Профілактика інфекційного ендокардиту (ІЕ) рекомендується лише тим пацієнтам, які мають вказані нижче специфічні серцеві захворювання, а також тим, хто проходить одне з перелічених втручань. |
Серцеві захворювання
Профілактика рекомендована
- Протезування або пластика клапанів серця з використанням штучних матеріалів, включно з TAVI (транскатетерною імплантацією аортального клапана) та MitraClip.
- Перенесений інфекційний ендокардит в анамнезі.
- Реципієнти серцевих трансплантатів, у яких розвивається серцева вальвулопатія.
- Вроджені вади серця (ВВС), такі як*:
- Некоригована ціанотична ВВС, включно з паліативними шунтами або кондуїтами.
- Повністю скорегована ВВС із використанням протезного матеріалу або пристрою, встановленого хірургічним шляхом або за допомогою катетера, протягом перших 6 місяців після процедури**.
- Скорегована ВВС із залишковими дефектами на місці або поруч із заплатою з синтетичного матеріалу або протезом, які перешкоджають ендотелізації.
* За винятком перелічених вище станів, антибіотикопрофілактика НЕ рекомендується при будь-якій іншій формі ВВС.
** Профілактика рекомендована, оскільки ендотелізація протезного матеріалу відбувається протягом 6 місяців після процедури.
Профілактика не рекомендована
- Пролапс мітрального клапана.
- Ревматична хвороба серця.
- Двостулковий аортальний клапан.
- Кальцинований аортальний стеноз.
- ВВС, такі як:
- Дефект міжшлуночкової перегородки.
- Дефект міжпередсердної перегородки.
- Гіпертрофічна кардіоміопатія.
Тип втручання (для пацієнтів із зазначеними вище серцевими захворюваннями)
Стоматологічні
Профілактика рекомендована перед стоматологічними процедурами, які передбачають маніпуляції з тканинами ясен, періапікальними ділянками зубів або перфорацію слизової оболонки порожнини рота. До них належать:
- планові чистки (очищення кругової зв'язки зуба — видалення під’ясенного каменю, кюретаж);
- видалення зубів;
- біопсії;
- зняття швів;
- встановлення ортодонтичних пластинок.
Профілактика НЕ рекомендована перед процедурами:
- рутинна ін'єкція анестетиків через неінфіковані тканини;
- рентгенографія зубів;
- встановлення знімних протезів або ортодонтичних апаратів;
- коригування ортодонтичних апаратів;
- встановлення ортодонтичних брекетів;
- видалення молочних зубів;
- чищення зубів пастою;
- кровотеча при травмі губ або слизової оболонки порожнини рота.
Дихальні шляхи
Профілактика рекомендована при інвазивних втручаннях, які передбачають розріз або біопсію слизової оболонки дихальних шляхів, таких як тонзилектомія та аденоїдектомія.
Профілактика НЕ рекомендована при ендотрахеальній інтубації або бронхоскопії, якщо процедура не передбачає розрізу дихальних шляхів.
| Примітка: Для пацієнтів, які готуються до операції на дихальних шляхах з лікувальною або профілактичною метою, режим антибіотикотерапії повинен містити препарат, рекомендований для профілактики при стоматологічних процедурах (див. нижче). |
Шлунково-кишковий тракт (ШКТ) або сечостатеві шляхи
Профілактика виключно з метою запобігання інфекційного ендокардиту НЕ рекомендована для будь-яких втручань на ШКТ або сечостатевих шляхах, включаючи:
- езофагогастродуоденоскопію;
- колоноскопію;
- кесарів розтин;
- обрізання (циркумцизія);
- гістеректомія;
- трансуретральна резекція простати;
- введення або видалення внутрішньоматкових спіралей;
- медикаментозний аборт;
- вишкрібання матки;
- вагінальні пологи.
| Примітка: Пацієнтам, які проходять планову цистоскопію або інші маніпуляції на сечовивідних шляхах і мають ентерококову інфекцію або колонізацію бактерій у сечовивідних шляхах, рекомендоване призначення антибіотикотерапії перед процедурою. Перевагу слід надавати амоксициліну або ампіциліну, а для пацієнтів з непереносимістю ампіциліну можна використовувати ванкоміцин. |
Процедури на інфікованій шкірі, її похідних (нігтях, волоссі) або скелетно-м’язових тканинах
Доцільно, щоб антимікробні препарати, які застосовуються для лікування інфекції, містили засіб, активний проти стафілококів та бета-гемолітичних стрептококів:
цефазолін або клоксацилін АБО ванкоміцин або кліндаміцин для пацієнтів з алергією на бета-лактами.
цефазолін або клоксацилін АБО ванкоміцин або кліндаміцин для пацієнтів з алергією на бета-лактами.
При підозрі на золотистий стафілокок слід застосовувати ванкоміцин.
Інше
Профілактика НЕ рекомендується при:
- попередньому аортокоронарному шунтуванні;
- катетеризації серця (включаючи балонну ангіопластику);
- імплантованих кардіостимуляторах або дефібриляторах;
- стентах коронарних артерій;
- розрізах або біопсіях шкіри;
- пірсингу або татуюванні вух чи тіла.
Антибіотикопрофілактика
Тільки для пацієнтів з серцевими захворюваннями, які готуються до хірургічних втручань, зазначених вище.
За відсутності алергії
1. Пероральний шлях
Разова доза протягом 30‒60 хвилин до процедури.
Дорослі: амоксицилін 2 г.
Діти: амоксицилін 50 мг/кг маси тіла.
2. Парентеральне введення (для пацієнтів, які не можуть приймати пероральні препарати)
Разова доза протягом 30‒60 хвилин до процедури.
Дорослі:
- ампіцилін 2 г в/м або в/в,
- АБО цефазолін* або цефтріаксон* 1 г в/в або в/м.
Діти:
- ампіцилін 50 мг/кг в/в або в/м,
- АБО цефазолін* або цефтриаксон* 50 мг/кг в/в або в/м.
*Цефалоспорини не слід застосовувати в осіб з анамнезом анафілаксії, ангіоневротичного набряку або кропив'янки на пеніциліни або ампіцилін.
За наявності алергії
1. Пероральний шлях
Разова доза протягом 30‒60 хвилин до процедури.
Дорослі:
- цефалексин* 2 г
- АБО кліндаміцин 600 мг,
- АБО азитроміцин або кларитроміцин 500 мг.
Діти:
- цефалексин* 50 мг/кг п/о,
- АБО кліндаміцин 20 мг/кг маси тіла,
- АБО азитроміцин або кларитроміцин 15 мг/кг маси тіла.
2. Парентеральний шлях (для пацієнтів, які не можуть приймати пероральні препарати)
Разова доза за 30‒60 хвилин до процедури.
Дорослі:
- цефазолін* або цефтріаксон* 1 г в/в або в/м, цефуроксим 750-1.5 г інф.
- АБО кліндаміцин 600 мг в/в або в/м.
Діти:
- цефазолін* або цефтриаксон* 50 мг/кг в/в або в/м, цефуроксим 60 мг/кг
- АБО кліндаміцин 20 мг/кг в/в або в/м.
*Цефалоспорини не слід застосовувати в осіб з анамнезом анафілаксії, ангіоневротичного набряку або кропив'янки на пеніциліни або ампіцилін.
Антибіотикопрофілактика завжди повинна покривати Streptococcus viridans.
Якщо пацієнт, який готується до процедури, уже перебуває на антимікробній терапії, протимікробний препарат для профілактики ендокардиту обирається з іншої фармакологічної групи, ніж той, що вже застосовується. Таким чином, у пацієнта, який належить до групи ризику і вже отримує пеніцилін, за потреби перед інвазивною процедурою може бути призначений кліндаміцин або макролід.
Діагноз ґрунтується на клінічній картині, позитивному результаті посіву крові (у 80–90% хворих на ендокардит), результатах аускультації серця та ехокардіографії (вегетації та/або клапанна регургітація).
ІЕ слід запідозрити у пацієнтів із гарячкою та наявністю:
- серцевого шуму при аускультації;
- клінічних ознак емболії;
- інфекції невідомого походження.
Список використаної літератури:
Схожі статті
80
Профілактика ендокардиту
В яких випадках показана і не показана антибіотикопрофілактика інфекційного ендокардиту згідно з настановами ACC/AHA. Таблиці показань, процедур, вибору препаратів та дозувань.
9330
Рекомендації щодо використання антибіотиків для лікування пульпального та періапікального зубного болю та внутрішньоротового набряку
Рекомендації щодо використання антибіотиків для лікування пульпального та періапікального зубного болю та внутрішньоротового набряку: Стоматологи часто призначають антибіотики для зняття зубного болю та набряклості, але звіти показують, що 30-85% таких призначень є неоптимальними або не показаними. Для запобігання розвитку резистентності до антибіотиків важливо дотримуватися клінічних рекомендацій та робити призначення лише у випадках, коли це справді необхідно.
38
Алергія на пеніциліни і застосування бета-лактамних антибіотиків
Ведення пацієнтів з алергією на бета-лактамні антибіотики. Перелік бета-лактамів, типи реакцій гіперчутливості, перехресні реакції, рекомендації щодо лікування.